Оксана Анатоліївна Пушонкова
Оксана Анатоліївна Пушонкова
Логотерапія мистецтвом.
Авторський міф Євгенії Васильченко.
Євгенія Васильченко художниця, яка своєю творчістю спонукає до роздумів про сенс життя, вічність, долю, красу, життєве призначення…
Чорно-білий світ її графічних робіт презентує дивовижно витончені і фантастичні образи, вони є напрочуд метафоричними. Часто візуальна метафора містить в собі кілька взаємопов’язаних образів, за кожним з яких – глибока думка і переживання. Сюжети подій відбуваються наче у космосі внутрішнього світу художниці. Ніжність, витонченість, інтуїтивність образів утворюють ауру унікального жіночого погляду на світ.
Це світ Євгенії Васильченко, її авторський міф, що розгортається у космічних масштабах як альтернативна версія, що сповнена смисловими інверсіями та часом «білими плямами». Тому він наче заворожує своєю загадковістю, але водночас запрошує до роздумів та діалогу.
У 2017 році у Черкаському національному університеті відбувся виставковий проєкт «Філософія любові» на основі графічних робіт і білих віршів Євгенії Васильченко. Цей проєкт надав можливість говорити про наскрізні образи графіки Є. Васильченко у контексті екзистенційних проблем сучасної людини. Сьогодні ми маємо прекрасну книгу видавничого дому Дмитра Бураго «Бризки з намистин» (Київ, 2020), у якій зібрано роботи художниці різних років. Майстерний переклад віршів українською мовою зробила Катерина Грабарєва.
Графічні твори Євгенії не про земне, вони позамежні. Чим більше вдивляєшся в ці образи, тим більш логічним здається їх зв’язок, проте в деяких з них виникає відчуття втрати кодів розкриття їх змісту. Через асоціації та візуальні метафори художниця наче хоче навчити нас «підбирати ключі» до трансцендентного, аби відбувалося поступове розуміння потаємної логіки образів планет, домів, дерев у просторі, позбавленому законів гравітації. Євгенія сміливо зіштовхує потворне і прекрасне, проблематизує тіло і тілесність.
Здається, що художниця хоче скинути пута обмежень, усілякі маски та віднайти за ними істинне, з’ясувати, як можливе життя поза тілом і яким є це життя? Далі Євгенія вирушає у подорож в пошуках одухотвореного тіла.
Це тіло представлено в роботах, де ми бачимо символічні репрезентації образів чоловічого і жіночого. І саме це символічне злиття утворює гармонійний простір початкової андрогінної єдності.
Запрошуємо разом поміркувати над цим….
кандидат філософських наук, доцент Оксана Анатоліївна Пушонкова
Юлія КАЦУН – газета “День” – 2005
Юлія КАЦУН – газета “День” – 2005
Також на сайті газети «День» (www.day.kiev.ua) можна почитати статтю Юлії КАЦУН «Євгенія ВАСИЛЬЧЕНКО: «Малюю так, як відчуваю»» («День» №206, середа, 9 листопада 2005 (рос. та укр. мовами)) або англ.. мовою The Day, №36
https://m.day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/ievgeniya-vasilchenko-malyuyu-tak-yak-vidchuvayu
К. П. Грабарєва – музейний альманах – Черкаси
К. П. Грабарєва – музейний альманах – Черкаси
Відгук на виставку “Краплини з намиста” (Музейний альманах №6)
Роман Кирей – «Урядовий кур’єр» – 2015
Роман Кирей – «Урядовий кур’єр» – 2015
Як подих осіннього вітру (газета “Урядовий кур’єр” Кабінету Міністрів України, 10 листопада 2015 року) http://ukurier.gov.ua/uk/news/yak-podih-osinnogo-vitru/
ВИСТАВКА
У Черкаському обласному художньому музеї триває виставка графічних робіт київської художниці та поетеси Євгенії Васильченко «Краплини з намиста». Її творчий шлях розпочався з ілюстрацій до відомих поетичних творів. Згодом вона й сама почала писати вірші і робила замальовки до них. Усього в доробку художниці кілька сотень графічних зображень. На виставці представлено понад 70 робіт мисткині різних років. Кожен твір художниці супроводжують її власні поетичні рядки.
На цьому, власне, можна було б поставити крапку, якби не заява поетеси: «Я втомилась від життя, й сни мене не забирають в небо… Так звично реагую на запахи і звуки…І новизна емоцій шквалу не народить… І взагалі-то — де вона?.. Й невже тих лавок, що біля під’їзду, фатум усе ближче?..» Зовсім не хочеться бачити таку привабливу жінку серед бабусь, бо, як сказав поет, «про старість нас думка й у сні не проймає, бо її і в природі немає». Інша справа — осінь. «Вікно відкрию, душу в холод опущу… В жовтавий і зелений кольори назустріч гелікоптерів кружлянню…» Це вже вона, Євгенія Васильченко, з властивим художниці баченням світу, в якому «переплелися душею тонкою й прозорою і сонця промінь, і листок».
Це не перша виставка робіт Євгенії в Черкасах. Дуже незвичайна виставка. Талановита. Емоційна. Тонка. Як і сама художниця. Хочеться ще й ще дивитися на ці роботи, позначені настроєм, роздумами, асоціаціями. Безвиході в її творах немає. То тільки мимовільний порив, настрій — як подих осіннього вітру.
Роман Кирей
«Урядовий кур’єр»
газета “Черкаський КРАЙ” – 2015
газета “Черкаський КРАЙ” – 2015
А чом би вам не зазирнути у мій світ?.. (інформаційний портал достовірних новин “Черкаський КРАЙ” газета №85 (20018), п’ятниця, 23 жовтня 2015 року)
Таке запитання адресує читачам власних віршів і глядачам своїх картин Євгенія Васильченко, чия виставка «Краплини з намиста» щойно відкрилася в обласному художньому музеї.
Талановита черкащанка не відразу знайшла себе у творчості: закінчивши Київський політехнічний інститут за фахом інженер-конструктор, вона певний час працювала за обраним напрямком. Щоб згодом знайти себе у дизайні й перейти на роботу до всеукраїнського видання «День».
Ця витончена жінка віддано захоплюється японською поезією, знає мало не все про графіка минулого століття Моріса Ешера. Їй дуже близьким став сам Франсіско Гойя, мріє створити серію графіки на кшталт робіт цих майстрів.
Бажання висловити своє світосприйняття з допомогою графічних образів спершу вилилося в створення ілюстрацій до вже відомих поетичних творів інших авторів, пізніше органічним стало написання власних віршів. На виставці в Черкасах зараз можна побачити кілька десятків цих графічних аркушів, доповнених поезією авторки. А всього в доробку майстрині таких творів уже не одна сотня.
Виставка, організована благодійним фондом «Час надії», триватиме до 11 листопада. Відвідувачі зможуть придбати аркуші Євгенії Васильченко по завершенні заходу, а половину виручених від продажу коштів художниця вирішила спрямувати на медичну допомогу воїнам — захисникам України
Наш кор.
“Акцент” – Cherkasy – 2014 – Елена Буевич
“Акцент” – Cherkasy – 2014 – Елена Буевич
Бумажный мир Евгении Васильченко (Черкасский еженедельник “Акцент”, №50 (1040), 10 декабря 2014 года)
что придумала сама…
Евгения Васильченко не только видит придуманные сказки и сюжеты, она пишет графические картины и стихи. Чаще всего – отдельно то и другое, но для выставки в Черкасском художественном музее – соединила два вида творчества. И получилось нечто восточное, отсылающее зрителя и к японской каллиграфии, и к коротким стихотворным зарисовкам “из жизни души”.
Рецензия Галины Пагутяк
Рецензия Галины Пагутяк
Рецензия Галины Пагутяк (Лауреат Шевченковской премии Украины за 2010) на стихи «Брызги из бусин 2010 Ч3» на Прозе.ру
Дневник впечатлений. Все так просто, как жизнь. Казалось бы, каждый может так написать, но это неверно. З великим задоволенням вчора подивилась Вашу графіку… Ви дуже цікаво трансформуєте одні речі в інші, та й символіка Вашої графіки мені близька.
Ми ще про це поговоримо. І про ті роботи, які справили на мене найбільше враження. Наразі я запам”ятала одну 195. Кіт, що вилазить із слимакової хатки.
З повагою Галина. І нехай Вам щастить. 2.02.2010
Сергей Харламов – фотохудожник
Сергей Харламов – фотохудожник
Евгения, здравствуйте!
Мне про Вас рассказал Саша Жилин. Вы интересно видите… Талантливо и очень искренне. И что это за творчество, если оно не искреннее…
Кстати, я начал писать тоже совсем недавно… и мне сказали обалденную вещь – нельзя выражать себя, а в творчестве говорить про себя в негативе и безысходности, без хотя бы кусочка надежды на свет… Желаю, чтобы очень очень скоро, у Вас появились более оптимистичные стихотворения…
p.s. Обожаю Ваши рисунки )))
Удачи!!
фотохудожник
Александр Жилин – зам. главного редактора журнала «Photographer»
Александр Жилин – зам. главного редактора журнала «Photographer»
Как здорово!!!
У вас хорошо открыто подсознание и глубинная реинкарнационная память! Многие люди принимают наркотики, чтобы побродить там, где бродите Вы. Однако, многие миры и Вас тяготят. Это трудные миры.
Поэтому я всем творческим людям советую – стараться тянуться к мирам СВЕТА. Они тоже прекрасны и удивительны.
Ни у кого более я еще не видел столь сильно проработанной темы взаимодействия света и тьмы. Ну и штук много не хуже Эшера.
зам. главного редактора журнала «Photographer»
ТЕЛЕКАНАЛ «24» Настрій ХХI-го століття – 2009
ТЕЛЕКАНАЛ «24» Настрій ХХI-го століття – 2009
ТЕЛЕКАНАЛ «24» Настрій ХХI-го століття Четвер, 03 грудня 2009 21:54
«Настрій ХХІ століття» – таку назву має серія графічних робіт київської художниці Євгенії Васильченко. До неї входить уже близько двох сотень замальовок, серед яких – філософські роздуми, візуальні асоції, миттєві враження і навіть карикатури.
До Івано-Франківська мисткиня привезла 70 копій, щоправда до експозиції увійшло лише пів сотні – для решти 20 забракло виставкового простору. Це роботи, створені впродовж останніх 3-4 років. До речі, це перша персональна виставка Євгенії Васильченко поза межами столиці. У доробку мисткині нагромадилося безліч робіт. Це не тільки монохромна графіка, а й акварелі, колажі і листівки ручної роботи. Вона не дає назв своїм роботам. Адже кожна людина, каже художниця, все одно добирає власні потрібні слова. Свої особисті натомість Євгенія Васильченко компонує у вірші. Щоправда, її лірика має специфічне східне забарвлення – це білі неримовані рядки.
тижневик «Репортер» – Івано-Франківськ – 2009 – Надія Шегда
тижневик «Репортер» – Івано-Франківськ – 2009 – Надія Шегда
Нерамкова графіка Васильченко (Івано-Франківський обласний тижневик «Репортер», Четвер, 03 грудня 2009)
В її роботах – філософізм, багато символічних образів, безконечність ідей. Попри те, що чорний колір – її улюблений, вона полюбляє синтезувати й бути різною. Каже, що без проблем скине із себе чорну сукню й одягне щось строкате.
Васильченко займається йогою. Її вабить Тибет, бо звідти Далай-лама. Проте вона б нізащо не переїхала на Схід, бо їй добре в рідному Києві.
До якоїсь з чергових робіт вона радше напише вірша, аніж буде підписувати картину. Каже, нехай глядач дофантазовує. Малювати Євгенія полюбляє швидко і саме цим пояснює «зупинку» на графіці. Найчастіше чіпляється за плями: на ковдрі, на меблях, у снах. За фахом Євгенія – інженер-конструктор. Коли інженерія їй набридла, вона пішла працювати дизайнером.
До речі, хто впродовж двох тижнів втрапить на виставку Васильченко, зможе не лише пофантазувати, але й почитати самвидавівські, бездоганно ском¬пільовані збірнички авторської поезії в жанрі японської поєзії.
Андрій Шустикевич інтернет-портал «Наше місто Івано-Франківськ»
Андрій Шустикевич інтернет-портал «Наше місто Івано-Франківськ»
Фантастично реалістичні малюнки Євгенії Васильченко
Не можна сказати, що Євгенія живе лише власними снами й фантазіями, але вона точно вміє відтворювати їх на своїх малюнках. Вони відображають її незвичайне бачення світу, яке доволі легко прочитується в химерних злиттях образів та форм. Смислова багатогранність дозволяє тлумачити кожен малюнок щоразу по-іншому, або у певному контексті видобувати найбільш підходящу змістову грань. На картинах Євгенії у великих кількостях присутній простір, космос, зорі, Місяць і планети, а разом з тим люди і тварини. Усі образи тісно співіснують та взаємодіють, іноді вони буквально зв’язані, сплутані між собою в одне створіння або організм, або радше маленький всесвіт.
Попри всю свою візуальну фантасмагоричність, малюнки художниці великою мірою автобіографічні, і про кожну роботу Євгенія Васильченко може розказати цілу пережиту історію, спогад, враження… сон… фантазію. Так, її роботи справді фантастично реалістичні, але ці два протилежні поняття у художниці фактично злиті в одне ціле.
Крім того, Євгенія Васильченко уже кілька років пише вірші. Вони білі і короткі, але сильні і глибокі. Художниця-поетеса спромоглася самостійно видати дві збірки власноручно проілюстрованої поезії. Завдяки такому поєднанню смисл обох граней творчості виходить на новий рівень виражальності.
Усім зацікавленим у графіці та поезії Євгенії Васильченко вартує відвідати її веб-сайт: http://artvek.com.ua.
інтернет-портал «Наше місто Івано-Франківськ»
Konstantin Rylev
Konstantin Rylev
Eugenia Vasilchenko’s drawings come as reflection of her dreams, her extraordinary vision. They are metaphysical images, in which sensations transform into symbols. The space is not somewhere far in her drawings, it is here beside, it starts from some ordinary detail, a forgotten childhood experience or after staring out the window.
Then another window swings open, a window to a different world, a world where one can spread the arms, travel meditatively, explore and share the impressions by artistic imagination and magic. That is what Eugenia did, rather convincingly and powerfully, as I see it.
Konstantin Rylev, Writer/Journalist