2022 злий недобрий рік
| 1.01.2022 – танцювали… їли качку… шампанське… горілка… і кіт з нами…
Вночі йшов сніг… Я знаю… Я відчиняла вікно… Коли ти одна Сніг має значення… 3.01.2022
Все підіймається… вгору… в гору… Відчуття… емоції… ноги в шкарпетках… Шепіт… стогін… кіт нашорошив вуха… І погляд… куди його погляд?.. 7.01.2022
Моя душа втомилася співчувати?.. І більше не чує музику вишу?.. Я стала писати менше хороших віршів… Не можу вибрати навіть купки гарних… 8.01.2022
Коли ж я до тебе приїду?.. Незнайома… старенька жіночка… Мамо!.. мамо?.. Охайна… хороше одягнена… Худенька і усміхнена… Але цього замало… Коли ж я до тебе приїду?.. мамо…
Кіт вибрав місце… Біля мене… Під ковдрою… Кумедний… Вологий ніс… Холодні вуха… Здоровий… Молодий… Чого ж пишу Як прощаюся?.. 9.01.2022 Вітер вистуджує душу… Холодно… листя нема… І сонця… Залишається перехворіти… Або летіти в теплі краї… В відпустку… 11.01.2022
С крыш капает… Идет снежок… Морозец легкий… И зеленая трава… Не знаю… плакать?.. Где ты… из детства Снежная и вьюжная зима?..
Шкода простору… шкода часу… Мапа Світу… поряд мапа Європи… Україна мала… і ще маліша… Боронитися мусить від жовтого звіра… Але буде нам перемога! Перевага просторів не на часі… 15.01.2022
Я звичайна Як зображення ялинки На скандинавському светрі… В мене нема сили старіти красиво… Намалювала… а не викохала Дерево… будинок… дитину… І тепер хочу померти… 15.01.2022
Сніжна… зима тиха… Білі янголи під ногами… Смуток на душі… теплий… Благая вість прийшла… Зачарувала… 26.01.2022
Как хорошо что Вы живой… Так много на Вас завязано… Наш кот затарабанил хвостом… Не уходи… не надо… 26.01.2022
Як хороше, що ти живий… Так багато на тобі зійшлося… Наш кіт б’є хвостом… Не йди… будь ласка!.. 26.01.2022
Цей келих з гіркою отрутою Долі удовичої Пронеси недоторканим, Господи… Краще дай захлинутися Водою джерельною Чи вином на двох ще недопитим… 26.01.2022
Сніг породжує спокій… І навіть кимось забитий птах Застиг тихо з закляклими лапами… І його смерть як філософія… 28.01.2022 18.02.2022 – живемо в напрузі… чекаємо нападу росіян… Моя душа така втомлена… Така стара й понівечена… Чи я ніяк не можу Скласти іспит?.. Що все повертаюся на Землю?.. Чи це мій вибір?.. 20.02.2022 22.02.2022 – у нас з Миколою Івановичем високий тиск. Його навіть рвало… – вчора путін визнав лнр і днр… Рибка відпливає за Океан… Така тендітна… така маленька… Я помолюся… і викарбую в серці… Попутного вітру і течії!.. 22.02.2022 24.02.2022 – повномасштабна війна!!! Провели весь день в ліжку – слухали новини… Пили – я ліки Микола Іванович – горілочку… ввечорі він веселий… хоче записатися до ЗСУ Вже котрий день я не засну під ранок Навіть… Коханий кашляє надривно… А за вікном виє тривога… І що таке війна ти відчуваєш В собі… Щоденні і нікчемніє турботи День за днем…
І знову… Я не сплю під ранок… Але коханий кашляє Вже не надривно… А за вікном Вже звичная мені тривога… ?.03.2022
Знову зграйка голубів Над моєю головою… Назустріч Сонцю?.. Чи мені… маленькій?.. 27.03.2022
29.03.2022 – лікарня! Микола Іванович в лікарні! У нього були проблеми з диханням і легенями… навіть ребра боліли… дякуючи Андрію його вчасно госпіталізували. Права легеня на знімку відсутня майже повністю… «лежала вночі і майже плакала… бо чула як хриплять його легені. На ранок сказала… Ваші легені плачуть… треба звернутися до лікаря… а він… шуткуючи… ось поїду на річку… погребу і все видохну…» 1.04.2022– НИКу видмухали легеню. Тепер відновлено дихання і нема болі. Наслідки захаращеної хвороби – ліквідовано, але тепер треба з’ясувати причину. – купила Миколі Івановичу спортивні штани в лікарню… тепер йому зручно… він читає книжки… їсти не хоче… просить купити цигарки… «Чекаємо на результати аналізів…» Час чорної сорочки З дрібними тьмяними квітами… Повільної ходи сходинками… І дихання… дихання… дихання… 1.04.2022 5.04.2022 – Миколу Івановича виписали із лікарні. В нього (50%) рак. Я наплакалася… але намагаюся не при ньому… – ми з ним кашляємо… 7.04.2022 – Андрюша возить нас по лікарям… що б ми без нього робили… в нас з Миколою Івановичем мабуть ковід… – на днях купила новий чайник… В цей день удвох ввійдемо… Коханий! Чуєш як птахи Співають весну?.. А вчора в вечорі кіт Мадригали співав… Вікно відчинено!.. 9.04.2022
Небо кидає весняні бомби Громом… Воно атакує без жертв І розривів снарядів… Але тепер його вибухи То неспокій… І як колись мені ніколи не буде… 10.04.2022
11.04.2022 – в мене КОВІД – офіційно! 14.04.2022 – привезли пральну машинку з ремонту… 16.04.2022 – Мариночка з Бонькою повернулися в Київ… 18.04.2022 – Петя дав телефон онколога з Києва. В Черкасах нас виписали помирати – дали тиждень… два… Лікувати відмовилися… 23.04.2022 – мама відмовила в прописці уже рази два і разів три погодилася … мені погано |
Як тихо… вечір…
Але ще в півсвітла… Птах пролетів… великий?.. Чи малий?.. Стою на кухні… Кава збігла… Я все чекаю… У вікно дивлюсь… 24.04.2022
Я сама хочу поспати… Але не спиться… Наче тримаєш в руці птаху… Але це не синиця… 25.04.2022
Все грехи мои от неосознанности Он наказывал страшно… Бог лишал меня разума… 27.04.2022
28.04.2022 – в Київ на машині Андрюши з Миколою Івановичем в Інститут рака.
29.04.2022 – Інститут рака… Інститут Шалімова… Нас взялися лікувати!!! Микола Іванович буде пити пігулки. Скандал з мамою. Ми більше не будемо зупинятися в мами, якщо будемо в Києві…
Мама відкупилася… ми домовилися про нейтралітет… вона залишається в зоні свого комфорту і егоїзму…
Кіт стрибнув на килим… Фотель… за фіранку… Тільки вуха й вигин Спинки сонце відбиває… 1.05.2022
Україна переможе… Чоловік одужає… Ми всміхнемось… Скинемо втому… Нам все вдалося.. 1.05.2022 1.05.2022 – стискуючи панчохи для Миколи Івановича… розмір…
5.05.2022 – Миколі Івановичу знову відкачували рідину… – він все поривається поїздити на ровері… «перейшов від мене в залу на диван і не хоче повертатися…»
17.05.2022 – евакуація з Азовсталі…
Дощ позаганяв всіх під дах… Тільки я і голуби Біля смітника… 18.05.2022 23.05.2022 – ліки… уколи…
27.05.2022 – купила в Jysk непромокаюче простирадло Наздоганяє запах бузку Пілата… Я принижена… В мене біль головний зі рвотою… 28.05.2022 Черкаси
Плаче дерево… плаче… Крапля його на мені… Вечір несе прохолоду… Ніч приходить до мене… 13.06.2022 Черкаси
Сонце пече… вітер жене Пелюстки троянд… Літо всміхається… І ллються сльози… 14.06.2022 Черкаси
По дороге на барахолку… Просто веником сбить шелеху… И засияет как новенький дом… Просто вьібросить все Пустое из головьі И ньірнуть в прохладньій Дніпро… ?.06.2022 Черкаси
Все забьіть как страшньій сон… Слоников прибрать… Папки медицинские Все подальше в стол… Зарьіть… 27.06.2022 Черкаси 30.06.2022 – їдемо в інститут рака… аналізи гарні… є сподівання на краще… Вже відчувається осінь… А ще середина літа… Сухе листя жене по плитах… Сьогодні восьме…субота… липень… Ще тільки липень… 2.07.2022 Черкаси
Темрява і сірі предмети зникають… Світло… і кольори стають Там де був безбарвний обрис З під білої ковдри виглядає Клаптик мого рожевого тіла… 17.07.2022 Черкаси 22.07.2022 – віднесла подушки на чистку і зменшення наповнювача… бо NIK, як перейшов на диван, забрав мої… Вечір… але… ще довгі тіні… Яблука на асфальті… А там… далі… грушки… Це майже осінь… В дворі мого дитинства 19.07.2022 Черкаси
Ще місяць літа… Потім… осінь… А потім новорічна ніч… 2.08.2022 Черкаси
Скільки разів я себе карала За ту мушку з відірваними Крильцями і головою… Її пісня жалібна Як після вся моя доля… 2.08.2022 Черкаси 9.08.2022 – чудовий день народження NIKа. Були Андрій зі Світланою. Мені подобається ранок… Тепер я не люблю вечір… А колись… відчувала ніч… Дивилась зорі… 23.08.2022 Черкаси
Це перехід від болотного кольору До мапи – чайник з високим носиком… Ми переможемо… І ця велика жовта лисиця Зникне малими клаптиками… 23.08.2022. Черкаси
Мені так хороше… Що хочеться плакати… Такая туга… І такая радість… Що я жива… Що я живая… 23.08.2022.Черкаси
Ми живемо в Аду… І я втомилась… Так хочеться вина… Забути… І навіть щоби не снилося… 23.08.2022. Черкаси
Вже осінь… Вже листя упало… Шурчить під ногами… Як з золота килим… Між жовтим зеленне листя… Як спомин… як згадка… Як подих дитинства… І вічності видих… 28.08.2022.Київ
Якісь миттєвості… Хвилини і години… І закипає борщ… І пара кришку дме… І дружні дрозофіли Бігають по хлібу… А я готую… я чекаю… І пишу вірша… 29.08.2022. Київ
Я на побачення К моїм мертвим… З білим… і строкатим букетом… Не повертайся на землю Таточко! Зачекай на мене… 1.09.2022. Київ
Ти перша підеш… Янгол обіцяв… Чорними крильми Мене привітав… 3.09.2022. Київ
Горор… Я чую як забивають цвяхи… Труну опускають в землю родючу… Повну комах і слизняків… Вони чекають… вони голодні… 3.09.2022. Київ
5.09.2022 – Андрій замовив, а я купила ліки для NIKа в Києві… |
Я вже не так прив’язана до життя…
Ланцюги обірвані… Залишилися тоненькі Низочки споминів… І трішки гумору… 7.09.2022. Київ
7.09.2022 – зробила мамі балкон Я почала відчувати миті Наповнені запахами І гострим сприйняттям Як коли ще я боялася… Це повернення не в дитинство В те сяюче… біле щось… Звідки всі відчуття… Привіт! Смерть! 15.09.2022. Черкаси
Татові було б 92 роки… Гіркий запах осені… Листя тополиного… Аж під ребра заходить… Невблаганно гостро… 16.09.2022. Черкаси
Наче важка карамель Заволоділа повітрям… Небесна твердь Опустилася і тисне На землю… Умийся дощами! Нещасна! 16.09.2022. Черкаси
Так важко знайти слова… Все повторованно… І облудно солодко… А гарно було б Розквітнути вишнею!.. 18.09.2022. Черкаси
Ми можемо обдарувати тих хто поруч речами… Вірші залишимо для недосяжних… 18.09.2022. Черкаси Де я?… Очі закриті… Білим огорнута маревом… Дійсно… Фотель… і кіт на колінах теплий… То де ж я?.. 20.09.2022. Черкаси
Це мабуть старість… Й вигадані правила… Щоб не зігнати сплячого кота з колін І через шість годин?.. 20.09.2022. Черкаси
Кіт! Ти живий… і я жива… І ми тому Найкращі обидвоє!.. 20.09.2022. Черкаси
Ця страшна сполука… Я одна… Між тим… Тут всі ми одинаки… 20.09.2022. Черкаси
Забери мене, Господе! Забери! Я вже випустила вірші і малюнки З себе в світ… Молилася за всіх… Навіть за ворогів… Що могла, Господе! Що могла… 5.10.2022. Черкаси
Невже це Ад, Господе?.. невже це Ад?.. Де я, Господе, І чоловік мій хворий… (тут так хороше… Дніпро поруч… І вибухи далеко… І аптеки… поруч…) 6.10.2022. Черкаси Прощавайте, москалики!.. І расєя з банями… Хоч митая… хоч немитая… Хоч з хрестами… 6.10.2022. Черкаси
Навіть від того що просто знаєш… Що Твоя фіранка тремтить від того… Що за нею кіт умивається лапкою… Стає затишно… 17.10.2022. Черкаси
Плями Сонця тремтять на підлозі… Це за фіранкою кіт Умивається лапкою… 17.10.2022. Черкаси
Мої відчуття приєднані До якогось озерця з болем… І коли воно переповнюється Мені дуже погано… 17.10.2022. Черкаси
Як швидко плине час… Не треба намагатись Навіть вірш писати… Події, як комахи в бурштину… Й не сила дати їм Нового і щасливого життя… 19.10.2022. Черкаси
22.10.2022 – вчора були гості – Наташа Вайвала з Юрою. NIK до них не вийшов… вибачився через мене… в нас майже весь час безсонні ночі… в ночі йому стає погано… болі в паху… п’ємо обезболювачі і кряхчемо… мені його дуже шкода… мені теж складно і погано… 28.10.2022 – доки у нас не було веєрних відключень світла. Стало тепліше… вчора почали опалювати… NIK дуже здав… навіть постарів, але після швидкої вночі, болі припинилися!!!… я вірю, що все буде добре… тримаймося!!! Мій хороший!.. мама прислала посилочку… я купляю книжечки і варєньє… життя триває і я сподіваюся на перемогу… За фіранкою в кімнаті Тепло і тихо… А де ж та киця?.. На сонцем зігрітому підвіконні… Сидить за фіранкою тихо… Шукайте!.. сміється… 1.11.2022. Черкаси 1.11.2022 – вчора москалі розбомбили розподільчу станцію… і не тільки в Каховці… в нас вимикали світло… до цього такого не було, хоча про таке чули… боліла голова по повній програмі… 3.11.2022 – Світлана відвезла NIKa в лікарню… п’ять годин не могла дізнатися що з ним… в мене істерика… я попрощалася з ним… а подзвонити на його телефон навіть не спало на думку… чи я боялася?.. 4.11.2022 – операція у NIKa. йому легше… 9.11.2022 – NIK в лікарні… (шаровари… рушників пару… дезодорант… цигарки… творожок… сірники… часник…) В нас не було ніякого шансу… Горе зробило це можливим… Ви увійшли в коло моїх молитов… 9.11.2022. Черкаси 9.11.2022 – вже третій день… тиждень… починається з обезболюючих таблеток… валер’янки і бокала вина… 16.11.2022 – NIK дуже слабенький… капризний… і тому грубий… він каже: «це не я… це ліки…» – моя бубочка! Сьогодні десять років як ми з NIKом офіційно розписалися… пила малу пляшку ігристого… пила на одинці… NIK на дивані…розмовляла з мамою по телефону… вона плакала… 17.11.2022 – NIK знову в лікарні… відкрилася кровотеча… даю йому ліки погодинно… по списку… дуже довгий список… (… буженину 200 грам… шоколад чорний… оселедець… тряпочки… хліб… вода джерельна… ніж… кава… – для лікарні) 21.11.2022 – NIK ! 30.11.2022 – здала мідь … 9.12.2022 – здала ртуть… Вот видиш, Господи, Уже светает… А я еще и не сомкнула глаз… И сньі закрьітьіми остались… И где он… ТОТ… 13.12.2022. Черкаси 17.12.2022 – звонила Марина Ліповік… в неї два дні тому помер від онкології чоловік… переказала мені свій засіб щоби спати… Пробач, мій чорний Ангелу!.. Мені погано… І хочеться під біле І легке крило… 18.12.2022.Черкаси
Я мала дві війни… Але вже сорок днів Жене по вулицях Брудне і пошматоване листя… 20.12.2022. Черкаси 21.12.2022 – Костик привіз маму в Черкаси… Різнобарвні цеглини і листя Уповільнюють ходу… І повертають в дитинство… якого нема… І Крим… Де строката галька З каміння і скла Яскравіла з хвиль… І це дарма… 22.12.2022. Черкаси |