білі мухи в січні…

попіл над Дніпром в лютий…

холод навкруги… холод…

сльози… згадки…

і моя душа з тобою

тіло рве назустріч…

6.01.2023 Черкаси

і знов це хворобливе відчуття…

я помолилась…

а довкола… все так як і було…

де чудо?.. де та благодать обіцяна?..

лише в Астралі зорі

на майбутнє встали

в славне коло…

як і тоді… чи ні?..

В сутінки спати ляжу…

гей! Демони! Геть від мене!..

Ангели мереживо снів білих

Ласкаво зі своїх світів… дайте…

8.01.2023 Черкаси

Без тебе я беззахисна…

Зменшена в просторі…

Мені нема зони спокою…

Все в середині болю…

10.01.2023 Черкаси

На набережній… в потойбічному Парижі…

В нашому іншому житті…

Ми зустрінемось в Києві… чи Дніпрі…

Я бачу білий букет в хрусткому папері…

Відчуваю обійми і щаслива…

І Ви посміхаєтесь… – або я дурненька…

10.01.2023 Черкаси

Як квітнуть яблуні?.. як все?..

Ти знаєш, друже мій…

Я поки ні ще…

11.01.2023 Черкаси

Ось я про тебе і написала…

Примружив очі кіт…

І я щаслива?..  без тебе?..

Спокій знайти…

І без випробувань..

Чому не можна?..

11.01.2023 Черкаси

Так в современный мир

Приходит старина…

Жизнь в сотах

Фотографий

Смотрит на меня…

(переклад українською)

Так у сучасний світ

Приходить давнина…

Життя у стільниках*

Світлин

Вдивляється в мене…

*сотьі

25.01.2023 Черкаси

Дурненька…

Я думала все минеться…

А він не чекав…

Я гадала все повернеться…

А він помирав…

Мені нема чого втрачати?..

Я не боюся гніву предків?..

Не пам’ятаю обрядів…

Але чіпляюся

За їх скибки…

27.01.2023 Черкаси

Я хочу це бачити…

Як все сховає темрява…

Час перестане кричати…

І всі видихнуть

З полегшенням…

27.01.2023 Черкаси

Сьогодні день шані… ворон – птиця шани…

Ворони… граки… круки…

Прилетіли на землю…

І сіли поруч…

Ворони… граки… круки…

Ви по мою душу?..

28.01.2023 Черкаси

Сьогодні тихий день…

Ніхто не дзвонить…

Ніхто не йде…

Ніхто не турбує…

І я… нікого…

1.02.2023 Черкаси

Незаписані… і позабуті…

Декілька… а чи армія слів…

Знайдені… і ті що впали з Неба…

З мене вийшов поганий

Глечик для вас…

2.02.2023 Черкаси

Чому?.. чому?.. Господе…

Адже це був Ад і для нього…

Але я ладна повернутися туди…

Тільки б доторкнутися

До нього живого знову…

2.02.2023 Черкаси

Як хороше ТАК помирати…

Тіло важке і не слухається…

Я варю каву…

Кіт лежить зверху на витяжці

І б’є по моєму обличчу хвостом…

А я сміюся…

2.02.2023 Черкаси

Я не хочу плакати!..

Господе!.. я не хочу!..

Трохи часу оговтатись…

І за рік я зустрінусь з коханим…

Хоча і зараз… не проти…

2.02.2023 Черкаси

Втрачаєш до життя цікавість…

І не шкода поцуплених

У тебе книг…

Це старість…

Час віддавать манатки

І валити впотойбік…

14.02.2023 Черкаси

Таке мале… таке крихке…

Таке пухке… м’яке… і тепле…

Його всього

Два вуха… хвіст… й чотири лапи…

А в світі мОєму

Він твердь й основа…

15.02.2023 Черкаси

NIKy…

Я не гостра… і не крута…

Шершавий язичок по пальцях…

Так дАлеко та зірочка ясна…

Так солодко було те щастя…

15.02.2023 Черкаси

На губах моїх патока…

А в душі пусто-порожньо…

Знову зробила я щось не так…

Дуже солоно мені…

Зайве солодка я…

1.03.2023 Черкаси

це винна ця весна…

такий неспокій…

на землі і в небі…

Мені кортить обіймами…

До тебе прирОсти …

як до дерева ота омела…

2.03.2023 Черкаси

Мені всі весни

Пахнуть лікарнею…

Тою божевільною

З собором і лампадами…

Де все намішано…

І безум… і одчаяння…

І нема мені від того захисту…

2.03.2023 Черкаси

Ніколи більше…

Під ранок Слово…

Я написала вірша…

Так менше болі…

8.03.2023 Черкаси

Я потонула у власному горі…

Я забула в які часи

І в якій країні живу…

бо болить…

бо не повернути…

Його…

15.03.2023 Черкаси

Я звикаю до одинокості…

Через сльози і тугу…

Мій кіт сопе у вісні

Як людина…

І чашка кави на столі…

15.03.2023 Черкаси

Як стрімко плине час бездіяльний…

Роки хвилинами… а то століттям…

І я… як пес… повільно перетинаю

Шлях стрімких авто…

17.03.2023 Черкаси

Улюблена чашка перестала вабити…

Мабуть помер її майстер…

Тепер трунок з неї пити…

Така магія…

22.03.2023 Черкаси

Все добре, Господе!..

Чого ж я краюсь?..

Цілую як навіжена кота…

То в маківку… а то в хвоста…

Ніч наступає…

Скоріше випити

Коньяк…

Заснути…

22.03.2023 Черкаси

Весна!..

Кіт плаче за теперішнім…

Я… за минулим…

Все про вічний спокій…

Майбутнього ніхто не знає…

23.03.2023 Черкаси

  Ховаю голову в пісок…

Навколо хаос…

Я в Ваші хочу так обійми…

Що коконом були мені…

Тепер метелик в дощ я…

1.04.2023 Черкаси

Сонце лагідне… трава… птахи…

Слова набухли як бруньки…

І жадібно розквітнуть рвуться…

Там де ти…

1.04.2023 Черкаси

На одинці з собою…

Серце болить…

На одинці з собою…

Кіт не дає поворухнутися…

Чи вийде Сонце в день дощовий?..

Чи прийдуть гості?..

Чи хтось посміхнеться?..

2.04.2023 Черкаси

Щось зникло… мамо!..

Щось розірвалося…

Я люблю тебе…

Як колись…

Але той глечик надтріснутий…

3.04.2023 Черкаси

Так сильно відчуваю порожнечу…

Вона важка… тупа… болюча…

Приходить несподівано…

Безжально б’є в свідомість й серце…

Ненавиджу її… й до тебе хочу…

14.04.2023 Черкаси

Це має значення?.. а чи не має?..

Не знаю Сонечко…

А ти роби як хочеш…

Хоча бував і грубим ти…

До тебе притулюся…

Свої скарби камінчиками

Розкладу довкола…

То… од безвиході

Любов бува потворна…

14.04.2023 Черкаси

Мене зіштовхнуто в прірву…

Річка… вудилища…

Спіймати рибку хочуть…

Але провалля перетворює її на попіл…

І рибку не спіймати без плоті…

14.04.2023 Черкаси

Ми перетворилися на візерунок красивий…

Так долі наші змішаються знову…

Ви принесли мені спокій… були смішним…

І там бути з Вами знов хочу…

17.04.2023 Черкаси

Я розплутала клубок!..

Морда… там!..

А то… не морда!..

Спить мій кіт бо так…

Бо холодно… бо міжсезоння…

17.04.2023 Черкаси

Слова повторюванні…

Все вже відчуто…

Світ як брудна білизна в кошику

Біля ванни…

А все ж живеться…

21.04.2023 Черкаси

Безчасся… і безсоння…

Фіранки на засув…

Лише мій кіт

Спромігся в світ цій

Відчинити носом двері…

Так без улюбленої книжки

Комін вартий лише жалю…

27.04.2023 Черкаси

Я збиралася йти

В черешень квіткопаді…

Але тільки краплі дощу

Залишились мені

В цю весну…

27.04.2023 Черкаси

Порожньо і холодно навкруг мене…

Звуки… згадки… шерехи…

В сни мої не ходять весни…

Й божевілля поруч…

4.05.2023 Черкаси

І я засну?..

Чи дасть це диво Боже

Цієї ночі… і останньої…

Півроку ще чекати листопада…

22.05.2023 Черкаси

Божевілля накрило…

Що зі мною не так?.. Господе?..

Що зі мною?

Помоліться за мене…

Ангел і чортик мої…

22.05.2023 Черкаси

Як швидко плине час…

Я бачу…

Коливання тіней

Від листя за вікном

Ось.. зникло…

І темно в моїй кімнаті…

31.05.2023 Черкаси

Білий цвіт облетів…

Помирає в калюжі…

Як я цією весною…

12.06.2023 Черкаси

Швидше приходь

Осінь остання…

Вже літо… а з дерев

Ще облітає цвіт…

12.06.2023 Черкаси

Чому так важко

Йде молитва, Боже?..

Коли я виплачу…

Для спокою літа?..

Й трохи для щастя знову?..

14.06.2023 Черкаси

Я гибну…

Ухожу в иное…

Так сладко… буднично…

С таблетками… вином…

И душевной болью…

15.06.2023 Черкаси

Язичок полум’я зваблює…

Як мошка… загинути… прагну…

А вірша таки напишу…

15.06.2023 Черкаси

Світ мого кота… поруч…

Протягни… погладь…

А він голубом у вікно…

І ми вдвох самотні…

Без тебе… душі…

15.06.2023 Черкаси

Хвилі до тебе…

Проклали сльози

Солону дорогу…

21.06.2023 Черкаси

Небо на хитких опорах…

Зараз упаде…

Ще один ранок без тебе…

І нема в цьому сенсу…

Крім доживати…

24.06.2023 Черкаси

Золочене коло проведу

Навкруги кота…

Щоби не втік з колін…

Я допиваю каву…

Коло навколо мене розірване…

І нема тому ради…

24.06.2023 Черкаси

Нема радості…

Ти забрав…

День спливає

Жаром і квітами…

Чашкою кави…

Навіщо?..

24.06.2023 Черкаси

Летючі миші… ведмеді летючі

З піднятими вгору лапами…

Образи… образи… образи…

З плям повсталі…

Чому ви потворні?.. чому не радісні?..

5.07.2023 Черкаси

Я падаю… падаю…

Тотемною твариною…

На жертовне вогнище…

Всесвіту…

8.07.2023 Черкаси

Там де є моє Сонечко…

І там… де його нема…

Я рятуюся повсякденною рутиною…

Новинами з інтернета…

І обслуговуванням кота…

Там де був мій Сонечко…

Там його нема…

21.07.2023 Черкаси

Люди грають в жорстокі ігри…

Ми близькі до темних світів…

І наше пограниччя мені важке…

23.07.2023 Черкаси

До перекладача з мертвих мов…

Який потай писав українські вірші

В тридцятих…

Приходити з обшуком до давньогрецького поета…

25.07.2023 Черкаси

Яке смачне вино… як смерть солодка…

Приходить лагідно…

В безтямі… з ковтком останнім…

Не залишаючи шляхів зворотних

За собою…

30.07.2023 Черкаси

  Все повторюється…

Знову пишемо долю свою…

Знову бій… й барабани гудуть…

Цього разу

Татарська кіннота з нами?..

30.07.2023 Черкаси

Це все ніч… ніч без нього…

Серце болить… хочу спокою…

Краще б зупинилося…

Та на все воля Бога…

3.08.2023 Черкаси

Шиза зашкалює…

І присмак крові…

Якась особлива слина…

І дур в голові…

Скоріше б щасливе закінчення…

4.08.2023 Черкаси

Я наївна смішна дитина…

Але насправді стара як світ…

Яка народжувалася і помирала

В муках

Багато несолодких літ…

11.08.2023 Черкаси

В мене знову безсонна ніч…

І малюнок в ній… і віршик новий…

Квіти білі?.. чи чорні?..

Як знати мені?..

Коли ти у вісні не приходиш…

11.08.2023 Черкаси

Забери мене зараз, Господе!..

Забери!.. більше терпіти не хочу…

Я  готова до цієї пригоди…

13.08.2023 Черкаси

Сидячі в фотелі…

З філіжанкою кави в руках…

Заснути… випустити чашку з рук…

Досвід… травмуючий… чи який треба?..

Щоби цінувати просте життя…

І дотик котячого носа…

30.08.2023 Черкаси

Вікно… як біле провалля…

Кіт… в нього дивиться…

Все змішалося…

Земля стала плоска…

І не обертається…

3.09.2023 Черкаси

Вночі дивлюсь в вікно…

Здається випав сніг…

Дасть Бог… зими не доживу…

Не хочу… Господе… не хочу…

Дасть Бог… остання буде осінь…

Чи до Сонця злетимо?..

Метелик-капусниця…

І мені крила…

Метелик-капусниця…

Веселимося!..

6.09.2023 Черкаси

Осіннє сонечко світить…

Гріє мені вушко окремо…

Але я не буду писати

Про це віршика…

Це наша з ним приватнаЯ справа…

11.09.2023 Черкаси

Ми переплетені тисячма нитками судин…

Ми живі і мертві одночасно…

І керує нами не той… схожий на нас…

Корумпований і солодкий Бог…

А обпалюючий і ясний…

13.09.2023 Черкаси

Найніжніший з найніжніших дотик…

Кіт урчить і подушечками лап

Тисне мою руку…

Вони ще вологі від туалету…

І пахнуть котом…

Вам противно?.. Ви не розумієте?..

Мені Вас шкода…

14.09.2023 Черкаси

Вже краще…

Сонечко… вже краще…

Дні йдуть… ось і рік мина…

Твій човник гумовий…

Що ти тягнув за вушко…

Десь є… але ж…

Тебе нема…

17.09.2023 Черкаси

Вітер з шурхотом жене опале листя

Гончими мені в спину…

Осінь полює на мене…

30.09.2023 Черкаси

Така ж мінлива і збивчаста мова…

Як у дітей… до бою ще готових…

Чому ж нерви не витримують…

Й нестерпно відчувати

Як згасають старенькі люди…

11.10.2023 Черкаси

Як роздвигав її… цілував їй груди…

Вони кохалися до нестями…

Тепер стоять на зупинці…

Ллє дощ… вони старенькі…

І одне одному як інопланетяни…

11.10.2023 Черкаси

Вічна дитина кіт…

Спить на моїх колінах…

Рука моя гладить шерсть…

Все ідеально…

І все поряд… і кіт… і смерть…

18.10.2023 Черкаси

Для вірша підібрати слова не смішні…

А вони лягають на папір дурні…

Не стерти їх… хоч як закреслюй…

19.10.2023 Черкаси

Комаха плигає по поверхні калюжі…

Останнім днем осіннім…

Я намагаюсь не зануритись в старість…

27.10.2023 Черкаси

Яка карамельна… осіння краса…

І небо непрозорий купол…

Вмить відкриває вікна сонця…

Й захлопує їх хмарами…

29.10.2023 Черкаси

Кривавий Джек…

Людини, що вмирає сльозою…

Подряпини на серці залишає…

Хустинка сльози витирає…

А губи доторкаються руки…

Як ще я викажу всю тугу

І любов тобі?..

7.11.2023 Черкаси

Природа рветься

У зачинене вікно…

І стукає дощ …

Й укинутий у жар

Мій смуток… й спокій…

8.11.2023 Черкаси

Я не можу його відпустити…

Він пряде мою долю…

Як болюче повітря…

Без якого однак

Не жити…

8.11.2023 Черкаси

Не думати… молитись

За воїв… за Миколу

Й Вітю…

І не ганьбить життя…

І не скулити…

11.11.2023 Черкаси

Може тепер я засну…

Книга прочитана…

Що я зробила з життям?..

Нема талану…

Й нерви розхитані…

11.11.2023 Черкаси

Це дихає земля…

Так пахне в осінь смерть…

І холодом… і прілим листям…

І хочеться забути це …

Й до тебе у обійми впасти…

12.11.2023 Черкаси

Вірші пишуться

Через смуток…

Віддавати радість вміють

Струшуючи з себе користь

Тільки яблуні і груші…

2.12.2023 Черкаси

Як тихо навкруги…

І сніг… і сніг… і сніг…

Й моя душа

Так само тиха й біла…

8.12.2023 Черкаси

«Уот»… для фраз…

Для смисла потаємного

Що в нас…

19.12.2023 Черкаси

Цей танок божевільний…

Все з розуму зійшло…

Хоча любов і прощення навколо…

Та спокою нема…

Благословенний ти

І проклята війна…

Його забрали в мене…

27.12.2023

  ]]> https://artvek.com.ua/2023-rik/feed/ 0 https://artvek.com.ua/2002-2005-about-me-and-cartoonists/ https://artvek.com.ua/2002-2005-about-me-and-cartoonists/#respond Fri, 15 Aug 2025 01:35:34 +0000 https://artvek.com.ua/?p=6353 About me and cartoonists … about the 2000s… it was a stormy and fun time… if only because we were younger and the free world was becoming more and more around us… our world… in February 2002, Volodymyr Kazanevskyi founded the “Artist” NGO as a city non-government organization, that later joined the International Organization for the Protection of the Rights of Cartoonists of the Press (Cartoonists Right Network\International).

Cartooning did not remain in my work… and my works were never at the level of a professional… that is sharp… funny… purely political… maybe a little philosophical like Igor Lukyanchenko’s… that’s why I don’t remember that period of mine… I’m sad… but I have memories of joint exhibitions, seminars, press conferences… about my friends during that time… but I am grateful for the fate))

2025-08-12 – буклети

1 – 2002 – Kyiv – seminar karykaturistov

4 – 2004 – Kyiv – seminar karikaturistov-4 – Arxigum – konferenciya

2004-каталог виставки – вільний вибір 2004 – 2

5 – Vladimir Kazanevsky з Ігорем Лукьянченко

Cherkasy organization of the National Union of Artists of Ukraine

So that hearts are filled with warmth and faith – the exhibition “Christmas” – a joint project of the Cherkasy Art Museum and the Cherkasy organization of the National Union of Artists of Ukraine.

This year, the exhibition “Christmas”, which is taking place for the fifth time in the Cherkasy Art Museum, presents works by famous and young artists of the Cherkasy region. The exhibition is complemented by works from the museum’s fund collection.

The exhibition runs until January 17, 2021

1 – foto chxm -2

2 – foto chxm -1

3 – 20201223_134136

4 – 20201223_134349

5 – foto chxm -4

Male – Female: My Visual History

On February 27, the Cherkasy Regional Museum hosted an interactive meeting dedicated to the archetypes of the Male-Female and their figurative representations in artistic creation and in one’s own drawings. The Platonic myth of the Androgyne, Jungian theory of the Anima-Animus, and the latest concepts of gender became the theoretical basis for art practice, in which the creative potential of the “inner woman” and the “inner man” were revealed through graphic images.

They talked about gender roles in the history of culture, gender features of the expression of aggression, the balance of the masculine and feminine at three levels of self-consciousness.

The exhibition of graphic works by Yevgenia Vasylchenko “Splashes of Beads” encouraged the search for the symbolic language of one’s own unconscious, metaphors, and associations on a given topic.

Yevgenia’s graphic works are not about the earthly, they are beyond. The more you look at these images, the more logical their connection seems, but in some of them there is a feeling of loss of codes for revealing their content. Through associations and visual metaphors, the artist seems to want to teach us to “pick up the keys” to the transcendent, so that there is a gradual understanding of the secret logic of the images of planets, houses, trees in a space devoid of the laws of gravity. Evgenia boldly confronts the ugly and the beautiful, problematizes the body and corporeality.

It seems that the artist wants to throw off the shackles of limitations, all kinds of masks and find the truth behind them, to find out how life outside the body is possible and what this life is like? Then Evgenia sets off on a journey in search of a spiritualized body.

This body is presented in works where we see symbolic representations of images of the masculine and feminine. And it is this symbolic fusion that forms a harmonious space of the initial androgynous unity.

We invite you to reflect on this together…

Project curators: Oksana Pushonkova and Zoya Shevchenko

154950283_3757959457658556_1925327424277094018_o

155924713_3757959454325223_8965787456839783841_o

155945573_3757959667658535_7707230117451001238_o

156385845_3757959597658542_6008573155144658236_o

156598492_3757959437658558_4966700521448487762_o

Вночі йшов сніг…

Я знаю…

Я відчиняла вікно…

Коли ти одна

Сніг має значення…

3.01.2022

Все підіймається… вгору… в гору…

Відчуття… емоції… ноги в шкарпетках…

Шепіт… стогін… кіт нашорошив вуха…

І погляд… куди його погляд?..

7.01.2022

Моя душа втомилася співчувати?..

І більше не чує музику вишу?..

Я стала писати менше хороших віршів…

Не можу вибрати навіть купки гарних…

8.01.2022

Коли ж я до тебе приїду?..

Незнайома… старенька жіночка…

Мамо!.. мамо?..

Охайна… хороше одягнена…

Худенька і усміхнена…

Але цього замало…

Коли ж я до тебе приїду?.. мамо…

Кіт вибрав місце…

Біля мене…

Під ковдрою…

Кумедний…

Вологий ніс…

Холодні вуха…

Здоровий…

Молодий…

Чого ж пишу

Як прощаюся?..

9.01.2022

Вітер вистуджує душу…

Холодно… листя нема…

І сонця…

Залишається перехворіти…

Або летіти в теплі краї…

В відпустку…

11.01.2022

С крыш капает…

Идет снежок…

Морозец легкий…

И зеленая трава…

Не знаю… плакать?..

Где ты… из детства

Снежная и вьюжная зима?..

Шкода простору… шкода часу…

Мапа Світу… поряд мапа Європи…

Україна мала… і ще маліша…

Боронитися мусить від жовтого звіра…

Але буде нам перемога!

Перевага просторів не на часі…

15.01.2022

Я звичайна

Як зображення ялинки

На скандинавському светрі…

В мене нема сили старіти красиво…

Намалювала… а не викохала

Дерево… будинок… дитину…

І тепер хочу померти…

15.01.2022

Сніжна… зима тиха…

Білі янголи під ногами…

Смуток на душі… теплий…

Благая вість прийшла…

Зачарувала…

26.01.2022

Как хорошо что Вы живой…

Так много на Вас завязано…

Наш кот затарабанил хвостом…

Не уходи… не надо…

26.01.2022

Як хороше, що ти живий…

Так багато на тобі зійшлося…

Наш кіт б’є хвостом…

Не йди… будь ласка!..

26.01.2022

Цей келих з гіркою отрутою

Долі удовичої

Пронеси недоторканим, Господи…

Краще дай захлинутися

Водою джерельною

Чи вином на двох ще недопитим…

26.01.2022

Сніг породжує спокій…

І навіть кимось забитий птах

Застиг тихо з закляклими лапами…

І його смерть як філософія…

28.01.2022

18.02.2022 – живемо в напрузі… чекаємо нападу росіян…

Моя душа така втомлена…

Така стара й понівечена…

Чи я ніяк не можу

Скласти іспит?..

Що все повертаюся на Землю?..

Чи це мій вибір?..

20.02.2022

22.02.2022 – у нас з Миколою Івановичем високий тиск. Його навіть рвало…

– вчора путін визнав лнр і днр…

Рибка відпливає за Океан…

Така тендітна… така маленька…

Я помолюся… і викарбую в серці…

Попутного вітру і течії!..

22.02.2022

24.02.2022 – повномасштабна війна!!! Провели весь день в ліжку – слухали новини… Пили – я ліки Микола Іванович – горілочку… ввечорі він веселий… хоче записатися до ЗСУ

Вже котрий день я не засну під ранок

Навіть…

Коханий кашляє надривно…

А за вікном виє тривога…

І що таке війна ти відчуваєш

В собі…

Щоденні і нікчемніє турботи

День за днем…

І знову…

Я не сплю під ранок…

Але коханий кашляє

Вже не надривно…

А за вікном

Вже звичная мені тривога…

?.03.2022

Знову зграйка голубів

Над моєю головою…

Назустріч Сонцю?..

Чи мені… маленькій?..

27.03.2022

29.03.2022 – лікарня! Микола Іванович в лікарні! У нього були проблеми з диханням і легенями… навіть ребра боліли… дякуючи Андрію його вчасно госпіталізували. Права легеня на знімку відсутня майже повністю…

«лежала вночі і майже плакала… бо чула як хриплять його легені. На ранок сказала… Ваші легені плачуть… треба звернутися до лікаря… а він… шуткуючи… ось поїду на річку… погребу і все видохну…»

1.04.2022– НИКу видмухали легеню. Тепер відновлено дихання і нема болі. Наслідки захаращеної хвороби – ліквідовано, але тепер треба з’ясувати причину.

– купила Миколі Івановичу спортивні штани в лікарню… тепер йому зручно… він читає книжки… їсти не хоче… просить купити цигарки…

«Чекаємо на результати аналізів…»

Час чорної сорочки

З дрібними тьмяними квітами…

Повільної ходи сходинками…

І дихання… дихання… дихання…

1.04.2022

5.04.2022 – Миколу Івановича виписали із лікарні. В нього (50%) рак. Я наплакалася… але намагаюся не при ньому…

– ми з ним кашляємо…

7.04.2022 – Андрюша возить нас по лікарям… що б ми без нього робили… в нас з Миколою Івановичем мабуть ковід…

– на днях купила новий чайник…

В цей день удвох ввійдемо…

Коханий! Чуєш як птахи

Співають весну?..

А вчора в вечорі кіт

Мадригали співав…

Вікно відчинено!..

9.04.2022

Небо кидає весняні бомби

Громом…

Воно атакує без жертв

І розривів снарядів…

Але тепер його вибухи

То неспокій…

І як колись мені ніколи не буде…

10.04.2022

11.04.2022 – в мене КОВІД – офіційно!

14.04.2022 – привезли пральну машинку з ремонту…

16.04.2022 – Мариночка з Бонькою повернулися в Київ…

18.04.2022 – Петя дав телефон онколога з Києва. В Черкасах нас виписали помирати – дали тиждень… два… Лікувати відмовилися…

23.04.2022 – мама відмовила в прописці уже рази два і разів три погодилася … мені погано Як тихо… вечір…

Але ще в  півсвітла…

Птах пролетів… великий?..

Чи малий?..

Стою на кухні…

Кава збігла…

Я все чекаю…

У вікно дивлюсь…

24.04.2022

Я сама хочу поспати…

Але не спиться…

Наче тримаєш в руці птаху…

Але це не синиця…

25.04.2022

Все грехи мои от неосознанности

Он наказывал страшно…

Бог лишал меня разума…

27.04.2022

28.04.2022 – в Київ на машині Андрюши з Миколою Івановичем в Інститут рака.

29.04.2022 – Інститут рака… Інститут Шалімова… Нас взялися лікувати!!! Микола Іванович буде пити пігулки. Скандал з мамою. Ми більше не будемо зупинятися в мами, якщо будемо в Києві…

Мама відкупилася… ми домовилися про нейтралітет… вона залишається в зоні свого комфорту і егоїзму…

Кіт стрибнув на килим…

Фотель… за фіранку…

Тільки вуха й вигин

Спинки сонце відбиває…

1.05.2022

Україна переможе…

Чоловік одужає…

Ми всміхнемось…

Скинемо втому…

Нам все вдалося..

1.05.2022

1.05.2022 – стискуючи панчохи для Миколи Івановича… розмір…

5.05.2022 – Миколі Івановичу знову відкачували рідину…

– він все поривається поїздити на ровері…

«перейшов від мене в залу на диван і не хоче повертатися…»

17.05.2022 – евакуація з Азовсталі…

Дощ позаганяв всіх під дах…

Тільки я і голуби

Біля смітника…

18.05.2022

23.05.2022 – ліки… уколи…

27.05.2022 – купила в Jysk непромокаюче простирадло

Наздоганяє запах бузку Пілата…

Я принижена…

В мене біль головний зі рвотою…

28.05.2022 Черкаси

Плаче дерево… плаче…

Крапля його на мені…

Вечір несе прохолоду…

Ніч приходить до мене…

13.06.2022 Черкаси

Сонце пече… вітер жене

Пелюстки троянд…

Літо всміхається…

І ллються сльози…

14.06.2022 Черкаси

По дороге на барахолку…

Просто веником сбить шелеху…

И засияет как новенький дом…

Просто вьібросить все

Пустое из головьі

И ньірнуть в прохладньій Дніпро…

?.06.2022 Черкаси

Все забьіть как страшньій сон…

Слоников прибрать…

Папки медицинские

Все подальше в стол…

Зарьіть…

27.06.2022 Черкаси

30.06.2022 – їдемо в інститут рака… аналізи гарні… є сподівання на краще…

Вже відчувається осінь…

А ще середина літа…

Сухе листя жене по плитах…

Сьогодні восьме…субота… липень…

Ще тільки липень…

2.07.2022 Черкаси

Темрява і сірі предмети зникають…

Світло… і кольори стають

Там де був безбарвний обрис

З під білої ковдри виглядає

Клаптик мого рожевого тіла…

17.07.2022 Черкаси

22.07.2022 – віднесла подушки на чистку і зменшення наповнювача… бо NIK, як перейшов на диван, забрав мої…

Вечір… але… ще довгі тіні…

Яблука на асфальті…

А там… далі… грушки…

Це майже осінь…

В дворі мого дитинства

19.07.2022 Черкаси

Ще місяць літа…

Потім… осінь…

А потім новорічна ніч…

2.08.2022 Черкаси

Скільки разів я себе карала

За ту мушку з відірваними

Крильцями і головою…

Її пісня жалібна

Як після вся моя доля…

2.08.2022 Черкаси

9.08.2022 – чудовий день народження NIKа. Були Андрій зі Світланою.

Мені подобається ранок…

Тепер я не люблю вечір…

А колись… відчувала ніч…

Дивилась зорі…

23.08.2022 Черкаси

Це перехід від болотного кольору

До мапи – чайник з високим носиком…

Ми переможемо…

І ця велика жовта лисиця

Зникне малими клаптиками…

23.08.2022. Черкаси

Мені так хороше…

Що хочеться плакати…

Такая туга…

І такая радість…

Що я жива…

Що я живая…

23.08.2022.Черкаси

Ми живемо в Аду…

І я втомилась…

Так хочеться вина…

Забути…

І навіть щоби не снилося…

23.08.2022. Черкаси

Вже осінь…

Вже листя упало…

Шурчить під ногами…

Як з золота килим…

Між жовтим зеленне листя…

Як спомин… як згадка…

Як подих дитинства…

І вічності видих…

28.08.2022.Київ

Якісь миттєвості…

Хвилини і години…

І закипає борщ…

І пара кришку дме…

І дружні дрозофіли

Бігають по хлібу…

А я готую… я чекаю…

І пишу вірша…

29.08.2022. Київ

Я на побачення

К моїм мертвим…

З білим… і строкатим букетом…

Не повертайся на землю

Таточко! Зачекай на мене…

1.09.2022. Київ

Ти перша підеш…

Янгол обіцяв…

Чорними крильми

Мене привітав…

3.09.2022. Київ

Горор…

Я чую як забивають цвяхи…

Труну опускають в землю родючу…

Повну комах і слизняків…

Вони чекають… вони голодні…

3.09.2022. Київ

5.09.2022 – Андрій замовив, а я купила ліки для NIKа в Києві… Я вже не так прив’язана до життя…

Ланцюги обірвані…

Залишилися тоненькі

Низочки споминів…

І трішки гумору…

7.09.2022. Київ

7.09.2022 – зробила мамі балкон

Я почала відчувати миті

Наповнені запахами

І гострим сприйняттям

Як коли ще я боялася…

Це повернення не в дитинство

В те сяюче… біле щось…

Звідки всі відчуття…

Привіт! Смерть!

15.09.2022. Черкаси

Татові було б 92 роки…

Гіркий запах осені…

Листя тополиного…

Аж під ребра заходить…

Невблаганно гостро…

16.09.2022. Черкаси

Наче важка карамель

Заволоділа повітрям…

Небесна твердь

Опустилася і тисне

На землю…

Умийся дощами! Нещасна!

16.09.2022. Черкаси

Так важко знайти слова…

Все повторованно…

І облудно солодко…

А гарно було б

Розквітнути вишнею!..

18.09.2022. Черкаси

Ми можемо обдарувати тих хто поруч речами…

Вірші залишимо для недосяжних…

18.09.2022. Черкаси

Де я?…

Очі закриті…

Білим огорнута маревом…

Дійсно…

Фотель… і кіт на колінах теплий…

То де ж я?..

20.09.2022. Черкаси

Це мабуть старість…

Й вигадані правила…

Щоб не зігнати сплячого кота з колін

І через шість годин?..

20.09.2022. Черкаси

Кіт! Ти живий… і я жива…

І ми тому

Найкращі обидвоє!..

20.09.2022. Черкаси

Ця страшна сполука…

Я одна…

Між тим…

Тут всі ми одинаки…

20.09.2022. Черкаси

Забери мене, Господе! Забери!

Я вже випустила вірші і малюнки

З себе в світ…

Молилася за всіх…

Навіть за ворогів…

Що могла, Господе! Що могла…

5.10.2022. Черкаси

Невже це Ад, Господе?.. невже це Ад?..

Де я, Господе,

І чоловік мій хворий…

(тут так хороше… Дніпро поруч…

І вибухи далеко… І аптеки… поруч…)

6.10.2022. Черкаси

Прощавайте, москалики!..

І расєя з банями…

Хоч митая… хоч немитая…

Хоч з хрестами…

6.10.2022. Черкаси

Навіть від того що просто знаєш…

Що

Твоя фіранка тремтить від того…

Що за нею кіт умивається лапкою…

Стає затишно…

17.10.2022. Черкаси

Плями Сонця тремтять на підлозі…

Це за фіранкою кіт

Умивається лапкою…

17.10.2022. Черкаси

Мої відчуття приєднані

До якогось озерця з болем…

І коли воно переповнюється

Мені дуже погано…

17.10.2022. Черкаси

Як швидко плине час…

Не треба намагатись

Навіть вірш писати…

Події, як комахи в бурштину…

Й не сила дати їм

Нового і щасливого життя…

19.10.2022. Черкаси

22.10.2022  – вчора були гості – Наташа Вайвала з Юрою. NIK до них не вийшов… вибачився через мене… в нас майже весь час безсонні ночі… в ночі йому стає погано… болі в паху… п’ємо обезболювачі і кряхчемо… мені його дуже шкода… мені теж складно і погано…

28.10.2022  – доки у нас не було веєрних відключень світла. Стало тепліше… вчора почали опалювати… NIK дуже здав… навіть постарів, але після швидкої вночі,  болі припинилися!!!… я вірю, що все буде добре… тримаймося!!! Мій хороший!.. мама прислала посилочку… я купляю книжечки і варєньє… життя триває і я сподіваюся на перемогу…

За фіранкою в кімнаті

Тепло і тихо…

А де ж та киця?..

На сонцем зігрітому підвіконні…

Сидить за фіранкою тихо…

Шукайте!.. сміється…

1.11.2022. Черкаси

1.11.2022  – вчора москалі розбомбили розподільчу станцію… і не тільки в Каховці… в нас вимикали світло… до цього такого не було, хоча про таке чули… боліла голова по повній програмі…

3.11.2022  – Світлана відвезла NIKa в лікарню… п’ять годин не могла дізнатися що з ним… в мене істерика… я попрощалася з ним… а подзвонити на його телефон навіть не спало на думку… чи я боялася?..

4.11.2022  – операція у NIKa.  йому легше…

9.11.2022  – NIK в лікарні… (шаровари… рушників пару… дезодорант… цигарки… творожок… сірники… часник…)

В нас не було ніякого шансу…

Горе зробило це можливим…

Ви увійшли в коло моїх молитов…

9.11.2022. Черкаси

9.11.2022 – вже третій день… тиждень… починається з обезболюючих таблеток… валер’янки і бокала вина…

16.11.2022  – NIK дуже слабенький… капризний… і тому грубий… він каже: «це не я… це ліки…» – моя бубочка! Сьогодні десять років як ми з NIKом офіційно розписалися… пила малу пляшку ігристого… пила на одинці… NIK на дивані…розмовляла з мамою по телефону… вона плакала…

17.11.2022  – NIK знову в лікарні… відкрилася кровотеча… даю йому ліки погодинно… по списку… дуже довгий список… (… буженину 200 грам… шоколад чорний… оселедець… тряпочки… хліб… вода джерельна… ніж… кава… – для лікарні)

21.11.2022  – NIK !

30.11.2022  – здала мідь …

9.12.2022  – здала ртуть…

Вот видиш, Господи,

Уже светает…

А я еще и не сомкнула глаз…

И сньі закрьітьіми остались…

И где он… ТОТ…

13.12.2022. Черкаси

17.12.2022  – звонила Марина Ліповік… в неї два дні тому помер від онкології чоловік… переказала мені свій засіб щоби спати…

Пробач, мій чорний Ангелу!..

Мені погано…

І хочеться під біле

І легке крило…

18.12.2022.Черкаси

Я мала дві війни…

Але вже сорок днів

Жене по вулицях

Брудне і пошматоване листя…

20.12.2022. Черкаси

21.12.2022 – Костик привіз маму в Черкаси…

Різнобарвні цеглини і листя

Уповільнюють ходу…

І повертають в дитинство…

якого нема…

І Крим…

Де строката галька

З каміння і скла

Яскравіла з хвиль…

І це дарма…

22.12.2022. Черкаси

Бог грає… йому цікаво…

Жити в його світі…

Ліпити щось своє…

5.01.2021

***

Як дивно попливла Земля

Навкруги Сонця…

Котячий погляд… застиглий…

Різдвяний вечір…

Відкоркована вина пляшка…

7.01.2021

***

Лежати… чекати…

Звільнення… смерті… сну…

Якими цвяхами прикути себе до ліжка?..

Щоб не вмикати світла…

І не писати вірша…

11.01.2021

***

Рьіба… еще пахнет речкой…

Свежая… еще живая…

Поедая хвостатого человечка…

Я вспоминаю…

Себя грешную… его… поминаю…

22.01.2021

***

Якая весна взимку!..

Вікно відкрито!..

Ворона каркає голосно…

Перекриваючи інших гомін…

Кіт роздуває ніздрі…

І в нього за вухами

Залози рясно змостили хутро…

А на бузку бруньки…

З зеленим листом…

23.01.2021

***

Мені приємно повз Вас проходити…

Від Вас віє спокоєм…

Ви хороша душа…

А ця…

Яка від хуртовини сховалася

Під парасолькою…

Яка вона?..

1.02.2021

***

Білий сніг співа про спокій…

Як хочеться завершити

Земнеє коло…

Це білий сніг співа

Мені про спокій…

1.02.2021

***

Щастя… це щось живе?..

А спокій?..

І що тоді біль і горе?..

3.02.2021

***

Де я була?..

Коли кіт лежав на моїх колінах?..

І чому так сумно?..

Адже його ніс вологий і холодний…

І шершавий язик лиже руку…

4.02.2021

***

Це не моя доля…

Моя кудись закотилася…

Мене немає…

Щастя мені наснилося…

14.02.2021

***

Пру білизну… заварюю каву…

Кіт і чоловік поводять себе тихо…

За вікном сніг…

17.02.2021

***

Люди часто малюють котиків…

Люди часто малюють квіти…

Люди часто малюють не вміючи…

І вміючи малюють…

Що нам дає малярство?..

Розраду?.. Насолоду?..

Чи нам пороблено від народження?..

І це несвобода?..

18.02.2021

***

В усьому знати край…

І не заходити… куди не просять…

І пам’ятати…

Що сталося, коли до російського парламенту

Завітали п’яні матроси…

18.02.2021

***

Це, Рузя, з криши капає вода…

Водою зникне й сніг довкола…

Як писані і ні вірші…

Але… помолимось за них до Бога…

22.02.2021

***

Хто головний?

Кіт улюблений…

Займає місце…

Шерстю в тарілці…

В ліжку… в серці…

Бо він магічне…

Завжди праве створіння…

23.02.2021

***

Я не боюся сконати…

Я вже вмирала…

І відчувала дихання

Інших світів…

Моя душа стала хвора…

І відчуває відчай…

І коли ваша шкіра має подряпини

То і мені болить…

А ви… коли ви робите мені надрізи…

Чи ж вам болить?..

26.02.2021

***

Мне нравится такое счастье…

Корда оно урчит у вас на животе…

А вьі чешете его за ушком…

1.03.2021

***

Збираю любов…

Ненависть – кіт переробить…

І буде в гармонії все навкруги…

Хай Бог боронить!..

7.03.2021

***

Божевілля…

Хотіла бути щасливою…

Але в Бога на мене

Були інші плани…

14.03.2021

***

Я не далеко… але… відійшла від кола…

Моє обличчя трішечки овал…

І такого відшукала собі другого…

Щоби безкінечність огортала нас…

16.03.2021

***

Я хочу заплутати долю…

Щоби тяжке не відшукало…

І мене оминула гіркая чаша…

Що випити обіцяла…

22.03.2021

***

Муха… я дала ей имя…

Названное существо

Становится уязвимьім…

И тога…

Найдется на него мухобойка…

24.03.2021

***

Спокій… де ти?..

Дух тремтить

Від лихоманки почуттів…

Життя… що?..  скрізь…

Не приховаєшся…

На цій планеті…

4.04.2021

  ***

Тиша присипляє

І навіть кава…

Я десь далеко…

Дійсність моя це

Мертва уява…

12.04.2021

***

Ми давно граємо в цю гру…

Вже не першу Вічність…

Але я тебе все одно знову знайду…

І ми будемо сидіти вдвох

На березі… може… такої самої річки…

Не сподівайся на самотність…

19.04.2021

***

Посміхніться, пані!…

Весна!..

І за опалення вже не платити…

Ще трохи…

І будете на лавочці

Вже в платтячку сидіти…

То ж не кидайте похмурого погляду

В мій бік…

На мій, з хорошою погодою, до Вас привіт…

21.04.2021

***

Хочеться простоти і радощів…

Колір впустити в своє життя…

Малювати… писати вірші…

Сміятися… обіймати кота… коханого…

Частіше приїжджати до матері…

Як захочеться… сходити до річки…

І пам’ятати… хтось там… на кордоні…

І це не сон… це життя…

***

Забери мене, Господи!

Я хочу до тата!..

Я ніколи нікого не хочу

Більше втрачати…

7.05.2021

***

Період гуркоту в небі…

І злив…

Бузок умитий…

І зірваний мною…

Тепер на папері…

19.05.2021

***

Тепер… Царство небесне

Посміхається мені

Татовою посмішкою…

30.05.2021

***

Він вміє слухати

І має з цього вірші…

Я ж все пишу про себе..

Дурненька!..

30.05.2021

***

Голова на тонкой шейке…

Как колокольчик…

Трезвонит о своих

Надеждах… планах… и проблемах…

Что «думает» она…

А что приходит с неба?..

*

Як дзвоник –

Голова на шиї тонкій…

Говорить про свої надії…

Плани… і проблеми…

Але… про що вона сама міркує…

А що приходить з неба?..

30.05.2021

***

Засунуті вікна фіранкою…

І звук божевілля близько…

З ним в кімнаті порожньо…

Як буває одиноко в натовпі…

***

З буденності виокремити слова…

З плям вибудувати малюнок…

А подивитися на мене…

Звичайний XL…

5.06.2021

***

Там світло

Нестерпне для людських очей…

Там біле сяйво всюди…

Клин журавлів…

Там ходять

Лондон і Гемінгвей

В пошуках сюжета і чуда…

10.06.2021

***

Мені потрібен спокій…

Ладна стати каменем…

Я не витримую своїх емоцій…

10.06.2021

***

Мої безпомічні слова…

Де все переплелося і болить…

Це і є моя любов?..

І тоді…

Чи варто про таку говорити?..

16.06.2021

***

Ми розлучились…

Дощ пройде…

І не змочить плечі…

Бо два холодних чорних

Крила з’явилися

За спиною в мене…

16.07.2021

***

Я вже відчуваю Осінь…

Не вірите?..

А ви пройдіться

Цього серпня

Бульваром Шевченка…

Захочеться сказати…

Осінь!.. О!..

І байдуже…

Що десь давно

Вже казали…

2.08.2021

***

Ні в чому не можна бути впевненим…

Тільки музика… тільки танок…

Читаю Кадзуо Ішігуро…

Його ноктюрни…

І не потребую музики…

Це старість?..

10.08.2021

***

Бокал запотел… потом…

Вино созрело…

Детство… юность…

И хорошо старость

Кончается…

10.08.2021

***

Як тихо було вранці…

А тепер неспокій…

Гойдає тонкі квіти

Вітерець…

А в мене охолола

Кава…

13.08.2021

***

Сонце підіймається хутко…

Тіні на стіні

Повзуть по карті Світу швидко…

Подорожувати не тільки подумки?..

Так… кота нема на кого залишити…

14.08.2021

***

В мої шістдесят

Нарешті зустріч…

Добридень!

Панно Безсонниця…

15.08.2021

***

Мертві всі без пам’яті…

Та прийде час й мені…

І я забуду…

Коханих… друзів… книги…

Інше щось… і ніщо…

Чекає…

1.09.2021

  ***

Від автора

Друзям з минулого

Моя пустотливая мова…

Про почуття… і сором

Що в згадках

Когось оминула…

2.09.2021

***

Єто так тревожно…

Когда Боги

Приходять в гости…

Нет ничего невозможного…

И все же…

6.09.2021

***

«Войди в свой дом»…

Не треба… мій загарбнику

Мені розповідати про

Батьківщину…

Ти знаєш теж про страх…

Але твої проблеми

Вирішувати

То тобі належить…

Не мені…

І не за мій рахунок…

18.09.2021

***

Ми тут усі йдемо через майдан…

На зустріч… де панує жіночка з косою…

То байдуже… то що ж…

Аби не боляче…

Й до того гарно записати про своє…

19.09.2021

***

Мій милий… ми посварились…

Але річ у тім… що я тебе люблю…

Де ти не приділиш уваги…

Я домалюю

І поцілунок… і обійми…

19.09.2021

***

Ще осінь… ще гарно…

І листя… і сонце…

Й збережені принади літа…

І голі чорнолози ще не спіймали душу

Байдужістю й дощами…

14.10.2021

***

Навіщо казати про осінь

Коли є «Осінь!.. О!..»

Залишається

Літати і споглядати

Листя що

Першим за тебе впаде…

19.10.2021

***

По асфальту вітер жене листя…

Шурхіт… осінь…

І тиша калатає в скронях…

19.10.2021

***

Дні короткі…

Ночі вогкі довгі…

Листя жовте…

І в алеях

Лавочки пусті…

Осінь…Осінь…

Пані Осінь…

Вибачте мені

За тугу по Весні…

25.10.2021

***

Утаємниченая згадка…

Мотузка… з вузликами…

Що зав’язані були

Так міцно…

Що не видохнути…

Ні вдихнути…

Не має значення тепер…

Ніц не має…

28.10.2021

***

Забула вірш…

Не записала…

А… байдуже…

Небо в калюжах…

Сонце…

Затишно… тепло…

Дякую друже!..

6.11.2021

***

Затишно в нас…

Пані Олено!..

Листя шумить…

Падає і розбивається в килим…

Спокій…

Коти позадирали хвости…

Жовтий сезон…

Майже голі дерева…

7.11.2021

***

Я спіймала якусь мелодію

І співаю на цій ноті…

Вірші прості і не сердиті…

І любов поза ними…

7.11.2021

***

Свинка зарізана…

Слоїк став купоркою…

Всі задоволені… всі задоволені…

13.11.2021

***

Чоловік розбив весільну тарілку…

Любов в келиху солодкими бульбашками

Пухнасті лапки

Сточують кігтити на килимку?..

Я розумію все…

14.11.2021

***

Погойдайте мене на колінках…

Притисніть до себе…

Погудіть мені бочечкою…

Поки я жива…

Бо коли помру…

Мені буде байдуже…

Мені не буде боліти

Нічого…

17.11.2021

***

Це гостре відчуття новопізнання світу…

Де та субстанція чарівна?..

Яка в дитинстві була звична?..

Коли навіть за запахами

Ховалась дивина пригоди?..

Напередодні Різдва…

30.11.2021

***

Тіні переплелися вибагливими візерунками

Від самотніх притихлих будинків…

Птахи на карнизах переступають лапками…

Туляться одне до одного…

День до Різдва… і це грудень…

24.12.2021

***

Чи можна жити з того що Бог дасть?..

Світ став не таким жорстким

До невміючих і немаючих?..

Подякуємо…

29.12.2021

***

Все таке тонке… так рветься…

Брудом проникається і чистий аркуш…

Відносини людей такі складні і плутані…

Що залишається?..

Не пам’ятати?.. Піти?..

30.12.2021

  ]]> https://artvek.com.ua/2021-white-lyrics-book-15/feed/ 0 https://artvek.com.ua/logoterapiya-mistetstvom-avtorskiy-mif-yevgeniyi-vasilchenko-avtor-kandidat-filosofskih-nauk-dotsent-oksana-anatoliyivna-pushonkova/ https://artvek.com.ua/logoterapiya-mistetstvom-avtorskiy-mif-yevgeniyi-vasilchenko-avtor-kandidat-filosofskih-nauk-dotsent-oksana-anatoliyivna-pushonkova/#respond Wed, 08 Dec 2021 17:43:24 +0000 https://artvek.com.ua/?p=5692 Логотерапія мистецтвом.

Авторський міф Євгенії Васильченко.

Євгенія Васильченко художниця, яка своєю творчістю спонукає до роздумів про сенс життя, вічність, долю, красу, життєве призначення…

Чорно-білий світ її графічних робіт презентує дивовижно витончені і фантастичні образи, вони є напрочуд метафоричними. Часто візуальна метафора містить в собі кілька взаємопов’язаних образів, за кожним з яких – глибока думка і переживання. Сюжети подій відбуваються наче у космосі внутрішнього світу художниці. Ніжність, витонченість, інтуїтивність образів утворюють ауру унікального жіночого погляду на світ.

Це світ Євгенії Васильченко, її авторський міф, що розгортається у космічних масштабах як альтернативна версія, що сповнена смисловими інверсіями та часом «білими плямами». Тому він наче заворожує своєю загадковістю, але водночас запрошує до роздумів та діалогу.

У 2017 році у Черкаському національному університеті відбувся виставковий проєкт «Філософія любові» на основі графічних робіт і білих віршів Євгенії Васильченко. Цей проєкт надав можливість говорити про наскрізні образи графіки Є. Васильченко у контексті екзистенційних проблем сучасної людини. Сьогодні ми маємо прекрасну книгу видавничого дому Дмитра Бураго «Бризки з намистин» (Київ, 2020), у якій зібрано роботи художниці різних років. Майстерний переклад віршів українською мовою зробила Катерина Грабарєва.

Графічні твори Євгенії не про земне, вони позамежні. Чим більше вдивляєшся в ці образи, тим більш логічним здається їх зв’язок, проте в деяких з них виникає відчуття втрати кодів розкриття їх змісту. Через асоціації та візуальні метафори художниця наче хоче навчити нас «підбирати ключі» до трансцендентного, аби відбувалося поступове розуміння потаємної логіки образів планет, домів, дерев у просторі, позбавленому законів гравітації. Євгенія сміливо зіштовхує потворне і прекрасне, проблематизує тіло і тілесність.

Здається, що художниця хоче скинути пута обмежень, усілякі маски та віднайти за ними істинне, з’ясувати, як можливе життя поза тілом і яким є це життя? Далі Євгенія вирушає у подорож в пошуках одухотвореного тіла.

Це тіло представлено в роботах, де ми бачимо символічні репрезентації образів чоловічого і жіночого. І саме це символічне злиття утворює гармонійний простір початкової андрогінної єдності.

Запрошуємо разом поміркувати над цим….

кандидат філософських наук, доцент Оксана Анатоліївна Пушонкова

Ще короткіє дні…

І кіт грає…

Відчиню вікно…

Кота за вушком погладжу…

Заходь Новий Рік!..

Ми поряд… ми чекаєм…

31.12.2019

***

Руки схрещу на грудях…

Знову…  до Радості…

Зустріти тих, хто чекає у кольоровому вирії…

Може кіт пробачив

Що била віником…

І прибіжить… задравши хвоста…

І на мою райдугу…

14.01.2020

***

– Трохи брудно, Господи?

– І в планах плутано?

– Але… я приймаю все як є… З радістю!..

– Можливо… Брудно, Господи?

– Плита не помита?

– Але я чекаю… доки закипить кава…

Може статися… вибіжить іще трошки бруду…

Вип’ємо кави? Господи…

14.01.2020

***

За вікном …

Кота дитячий плач…

Спустошеність… безвихідь…

Він одинак… я ні…

І нам… по різному…

Хоча зима обом суворий вчитель…

14.01.2020

***

Женщине с маленьким лицом…

Жіночка з маленьким обличчям…

Йде назустріч… в курточці

З капюшоном отороченим хутром…

«жіночка з маленьким обличчям…» –

Які поетичні слова…

І для поезії…. Досить?..

18.01.2020

***

Моє Сонечко одвернулося…

Дихає десь збоку…

Повертайся, Коханий!..

Я хочу дихати ніс до носу

З тобою… Одним повітрям!..

26.01.2020

***

Раньше была эйфория… и слезы…

Теперь только боль…

Влюбленность… учеба…

Блаженство… покорность…

Незнанье… Искания…

Боже, как будешь проведывать Землю…

Скорей забери с собой…

27.01.2020

***

Земля… прекрасная страна…

Лужайки… птицы… речки… море…

Но, організм однажды сделав сбой

Тебе про боль напомнит…

Эмоции… сочувствие надмеру…

Когда тебя не просят…

И не твое вообще то дело…

Тебя с дерьмом смешают…

Ти винен!.. Ти відповідаєш!..

27.01.2020

***

Хоть я и занималась йогой…

Художнику эмоции важней…

Я не стану Буддой…

Да и спокойствие наврядли обрету…

Но каждому отведено… и я для чего-то живу…

27.01.2020

***

До роботи з малюнків мого монстра…

Я взяла основні кольори Босха

Із земних насолоджень

В свій химерний і простий світ…

Всесвіти входять в кожного…

В мене зазирнув такий…

27.01.2020

***

Мене люблять і я кохаю… тоді я танцюю…

Мене відштовхнули…  мені болить…

Коли розумієш – всім вибачаєш…

28.01.2020

***

Маленьке сонце…

Наче сяє із землі…

Ще холодно…

Ще трошки хуртовини…

Але весна вже визирає чубчиками моркви…

7.02.2020

***

Все добре… кіт… коханий…

Але мабуть у Всесвіті

Є депресії канал…

І я на нього підписалася…

7.02.2020

***

Я ще досі дурненька…

Хоч вже трохи стара…

І мабуть цього досить для мене…

11.02.2020

***

Мілки теми… мілке існування…

Вже помолилася…

А сон не йде…

19.02.2020

***

Так… я не стану Буддою…

Але мені болить…

Помолюсь за всіх…

20.02.2020

***

Все було так гарно… логічно…

Але я виринула зі сну…

І тепер те переплутане і нелогічне

Ніяк до купи не зберу…

Магія ночі забута…

Лагідне сяйво зникло…

І я знову без друзів

Друзі мої загадкові…

Може наступної ночі

Ми зберемося знову…

І я відчую… що дома…

22.02.2020

***

Кіт гарячий… кіт пухнастий…

Лапи білі й пузо…

Поцілую… пригорнуся…

Кіт… це прекрасно…

22.02.2020

***

Клавці…

Невже повернувся час

За цією стрімкою водою?..

Жах століття двадцятого

З книжечки про любов…

Несподівано в прірву кинув…

24.02.2020

***

Дерево срезом

Обрубаной ветки…

Смотрит на меня

Осуждающе…

6.03.2020

***

Цей світ ласкавий

Мерехтить і сяє…

Енергія струмить…

Хоч ми їмо одне одного…

Та має все таємну

Спільну нить…

18.03.2020

***

Дізнавшись про ефект Джанібекова…

Ми візьмемо мила і ковдри…

Уберемо весь в зелене стіл…

Ми на Марс збираємось летіти!..

Може він іще живий…

26.03.2020

***

Когда обитаем за пределами Рая…

То чувства играют…

И не лучшие роли…

2.04.2020

***

Я поставила

життя поряд тебе…

Чашу гіркую

Й солодкую

Пити мусим…

Від моїх обійм захист

Гумор…

Чи занадто солодко?..

Мій хороший…

5.04.2020

***

Старенька синя ганчірка…

Кому ти потрібна?..

Коли була новенька

Багато хто

Хотів тебе придбати…

А зараз?..

Що було б зараз

Якби ти не знайшла

Таки своє місце

Біля смітника?..

8.04.2020

***

Під час молитви

Брудні слова

Вражають серце

Сильніше…

Не так

Як навіть завше…

8.04.2020

***

Щось болить ліворуч…

Не так зліпили глек

Мабуть…

Мій ангеле

Не залишай мене

Сам одну з цим…

8.04.2020

***

Я зовсім забула про домового…

Та ми весь час вдома…

Мабуть він не нудьгує…

Бо ми смішні…

Хоча…

Може він полюбляє ходити кімнатами

Коли нас немає…

8.04.2020

***

Сни виштовхнули…

Сонячним тунелем…

Я опинилася в себе…

Знов поряд

Кіт… коханий… мама…

8.04.2020

***

Не виринай із сну…

Мар… мар…

Тобі не конче знати…

Коли ще буде час

так спати?..

12.04.2020

***

Лора принесла вино… а Ірина квіти… нарциси з дачі…

Неочікувані

Вино і квіти…

Вже місяць інший…

Про день народження

Уже й забула…

12.04.2020

***

Я щаслива… і я стара…

Ще трохи хвилин ваших…

Коли хвора голова

Чи варта душа уваги?..

22.04.2020

***

Ми весільний рушник

Шитий з двох…

Бережи коханого Бог

Бо його старіше полотно…

14.05.2020

***

Але жага життя в мені не згасла…

І кущ бузка іще живий…

27.05.2020

***

Мне не снятся букеты цветов

И дали морские…

Забери из меня Бог

Сумасшествие и Россию…

30.05.2020

  ***

І чи існуєш ти?..

Твоє життя

Це яв?..

Бо прибрано

Всі кольори

Без меж

І без пояснень…

30.05.2020

***

Дощі… дощі!.. дощі!.. дощі!..

Я дякую тобі!

І вам

Мій кіт!.. Мій чоловік!..

Моя буденність…

30.05.2020

***

Мне мало отмерено…

Все приметы вопят…

Заберешь меня Боже?..

Только больше не возвращай…

***

Ключики до чоловічого серця і «кубиків»

Подарувала мені мама…

В спадок передавши

Лагідну вдачу і вузеньку талію…

31.05.2020

***

Слухаю Piazzola…

А шлунок волає…

Вкинь хоч щось!..

Чи високе поєднується з тваринним?..

І де є тая межа?..

31.05.2020

***

Не затуляй місяць фіранкою…

Ніч для нього…

Так було нам від створення…

Не затуляй місяць шторою…

6.06.2020

***

В кожному віці свої квіти…

В кожному дорослому… дитина…

В мене був ліс і польові трави…

Тепер йду з лікарні

Повз троянди й великі сині…

9.06.2020

***

Це кращі хвилини ранку…

Доглядати щоб не збігла кава…

Полити квіти… і радіти…

Що жива мама…

13.06.2020

***

В кімнату де нема часу…

В кімнату зустрічей і розставань…

Заходила вже не одного разу…

І більше не хочу

Для розставань…

І якась чепурна дівчинка

Яка в мені є

Говорить… мене жаліючи

«ще трохи… і приберись

Крихітка…

Для зустрічі… приберись…»

20.06.2020

***

Гірко і так солодко

Ремствує малюк…

Про що його жаль?..

Може і мені заплакати?..

21.06.2020

***

Здравствуй утро! Здравствуй день!

Здравствуй мой хороший!..

Ты каким сегодня будешь?..

Надевать калоши?..

1.07.2020

***

Танцюй навкруг голубки!…

Співай пісню…

Нехай кіт в сторонці

Кусає вуса…

2.07.2020

***

Під листям вишня схована…

Поки не оголить вітер…

Так і в мені було приховано…

Доки не випадок…

4.07.2020

***

Це лагідне літо

Поклади в кишеню

І назавжди в душу…

4.07.2020

***

Как быстро движется луна

По небосводу…

Она полна…

И полная проворства,

Скрылась уже за шторой…

***

How fast the Moon is moving in the sky

It`s full tonight

And being full of quickness

Hidden in the clouds

6.07.2020

***

Дверь передо мной…

В преисподнюю или к светлым мирам?..

Войду с котом… и тебя не отдам…

9.07.2020

***

Сходи за ліками…

Не марнуй часу…

Вже треба колотися

Психічка…

Твій кіт втомився

Відганяти злих духів…

14.07.2020

***

Чоловіче! Дай відчути ласку твою…

Яблука… Медовий спас…

Трішки раю на землі…

Трішки раю…

15.07.2020

***

Три великі книжки

Боком…

Ручка…

Розкиданії папери…

Моя вчена мама

Шукає закономірності

Для створення системи…

Розумова праця

Втомила…

Це важче

Ніж носити цеглини…

Подякуємо…

Бог створив закони…

А вона їх для нас відкрила…

17.07.2020

***

Земля окутана болеем и грустью…

Мы посередине

Между совершенством и черной бездной…

Лягушка приготовилась к прыжку…

Еще мгновение… и прыгнет

Фарфоровая безделушка…

***

Жабка приготувалася…

Ще мить і стрибне

Порцелянова дрібничка…

І ми…

Десь між досконалістю і безоднею…

18.07.2020

***

Не тимчасова земле…

Добра земле…

Не дай гіркоти

Всі твої іспити…

Надію ще мені залиш

На теплі зими і літа…

28.07.2020

***

Раз…

Зеленіє насіння дерев…

Почорніють… луснуть струки…

Це друге…

Подадуться боби долу…

Через зиму все знову…

31.07.2020

***

Хтось вигадав для мови

Перше слово…

Подарував колір і сенс…

Скільки ж мені треба

Вміння і літер?..

1.08.2020

***

під дією вина…

Притулю потилицю до екрану…

Чорні думки… нехай і…

Тоскне відчуття і хворобливість

Стікають в прірву…

Спокій в сяянні кришталю…

В Сонці!.. Сонці!.. Сонці!..

1.08.2020

***

Поставлю глечик на каву…

Заправлю…

Сяду поряд подивитися

Телевізор Бога…

Кіт стрибнув на підвіконня…

І ми дивимося вдвох

На дерева і небо…

Ось хлопці сіли біля під’їзд…

Гомін…

Проїхало авто…

Гуркіт…

Життя іде… як його не чекали…

А все ж його прошу…

1.08.2020

***

Мабуть ми вже нікуди не підемо…

Дощ збирається…

Кіт скрутився клубком

В чоловіка ногах…

Так…

Прогулянка знов відміняється?..

1.08.2020

***

Дощ так і не пішов…

А дерева просили… води!..

І тая курка з мультика

Не йде мені з ума…

1.08.2020

***

Сісти на кухні послухати радіо…

Ввімкнути води помити посуд…

Мої дні не складні…

Ледащі і безтурботні…

Але Бог поруч…

І ангел вже зблизька чекає…

Махає крилами…

Нагадує… Бог поруч…

1.08.2020

***

Звук не вийде за межі навушників…

Чоловік додивиться фантастику…

Жінка схопиться за голову…

Кіт ворухне лапкою…

Ключик знайшовся…

Коло замкнулося…

На перехрестя долі…

Ми пізно зустрілися…

І ще зустрінемося…

Може на березі нашого моря…

Риболовля не скінчиться у віках…

Чоловіки ще тягтимуть бредень…

Зустрічати човни побіжать жінки… і я…

Тільки побачимо…

Кіт ворухнув лапкою…

2.08.2020

***

Мене позначили…

Поставивши лапу на лоба…

В цьому життя ти кіт…

А в наступному я…

Почухати пузо кота…

Більшого щастя нема…

2.08.2020

***

Моє Сонечко!.. в нас є кіт!..

Він шкрябає килими…

І лиже п’яточки…

Моє Сонечко!..

Ми залишимо слід?..

Хоча б одне в одному?..

5.08.2020

***

Божевільні сльози

Тобі на шал…

Душа не черства…

І очі будуть яснішими…

Тож плач, Женю, плач…

20.08.2020

  ***

До чогось вищого

Кличе лоза виноградна…

Не будь байдужим…

Не будь нудним…

Хтось принесе вина…

Ти ж за лозинням тягнись…

21.08.2020

***

Жаль… и хочеться плакать

Когда деревья в цвету…

Хорошо…

Когда роняют осенью листья

Деревья в саду…

21.08.2020

***

Бьет тревогу! Бьет тревогу!

Раздает дары от Бога…

Ангела поймали в клетку…

И пытают его детки…

На Земле свои законы…

Стремно… гадко…

Хоть и молятся его иконам…

Дождь пройдет и смоет…

Грусть его и их позор…

Ангел улетит домой…

***

Ангел хоче додому…

Б’є на сполох!.. на сполох!..

Роздає дарунки Бога…

Ангела спіймали в грати

Його діти… і питають…

Але дощ пройде і змиє

Їх гріхи і його тугу…

І тодіє… може разом повернуться?..

4.09.2020

***

Його звички довше з ним

Ніж мої зі мною…

Не нав’язуватись… і прощати…

Навчи мене, Боже…

4.09.2020

***

Що не зроблю… як в прірву…

Ангел відводить руку…

Моя хороша мамо!

Нащо привела на землю?..

5.09.2020

***

Я аплодирую первым каплям дождя…

Я ждала их…

Сидела в кресле а

Бог сменял декорации…

Для всех… и меня…

В своем театре…

17.09.2020

***

Я зробила вчинок…

Від кинутого каміння

На воді кола…

Я натиснула на кнопку…

Нічого страшного!..

Слова в ефір… це сучасність…

21.09.2020

***

Ми наближаємося до європейського рівня

Коли сміття нема на узбіччі…

Ми наближаємось…

Коли свобода навіть в повітрі…

22.09.2020

***

в маршрутці Черкаси-Київ…

Змінила одяг стрічка дерев

Вздовж дороги

Затуляючи голі поля

Що чергуються в небокрай..

А повітря прозоре…

А я шукаю дороги назад…

24.09.2020

***

Вже холодно… жовтень…

На сонці ледь тепло…

І смуток огортає…

Й згадується літо…

Одна надія… в грудні

Обіцяють знову бабине літо…

1.10.2020

***

Осінь тепла…

Осінь з запахом палого листя…

Гострою шкіркою каштана під каблуком…

Бульваром Шевченка в жовтих фарбах…

«бомондом» на лавочках навпроти пиварні…

Лорою з старими книжками на продаж…

І кавою в руках…

Знаєш… мамо…

Це моє місто… мій час… і моя любов…

1.10.2020

***

Я повизбирую вас до купи…

Обійму… приголублю…

Запахи з дитинства…

І згадки про вас

Переповнюють моє серце…

Мою скриньку…

Царство небесне…

Спомин про вас…

1.10.2020

***

Кофе слеза

На старинном кувшине…

Когда то пробабка с Георгием

Пили свой кофе… тоже…

1.10.2020

***

Я влилась в счастья поток…

Я жмурюсь от удовольствия…

Сколько хороших людей

И книг вокруг…

И пусть хвостом смахнул на пол фужер

Кот…

5.10.2020

***

Черевики вміють ховатися…

Як і шкарпетки…

То ж знайти собі пару

Буває так важко!..

Особливо восени…

Після літов…

5.10.2020

***

Я перестала рідним читати свої вірші…

А ладна була раніше робити це і вночі…

Мабуть ця «вишенька на торті»

Потрібна лише мені…

6.10.2020

***

Хорошо бы…

Черный кот

Перешел дорогу…

И что бы все на оборот…

Повезло немного…

8.10.2020

***

Созданья малые путь уступают…

Человек elephant городской среды…

Страх… и ненависть?..

Ничего не знаю

О них…

14.10.2020

***

Я безжалісно бачу…

Коли малюю портрети

Надаю зайві роки…

Ви не втечете

Навіть в майбутньому від мене…

19.10.2020

***

Як хочеться спати, Господи!

Але калейдоскоп крутиться…

Нічні думки різні…

І з віршами весело…

Але що вночі з того…

Як хочеться спати…

І де ти, Господи?..

19.10.2020

***

Ранок… на кухні кава готується…

Чуєш?.. глечик парой дзвенить…

Прокидайся! Моя кохана…

Це твоя найсолодша мить…

25.10.2020

***

Я пам’ятаю…

Наші бабусі мовчали…

Покоління зникали…

Коли падали долу…

І обрій ставав над травою ледь вище…

Але… як і в мене… дорогою вгору

Підіймається серце…

Так і через тисячі років

Хтось заспіває пісню…

Пам’яті розстріляних

В урочищі Сандормоха…

28.10.2020

***

Жах перед болем…

І біль…

Її краса приходить після…

Коли зникає вона сама…

Це спокій… і насолода від просто буття…

28.10.2020

***

О цей непевності етап…

Як змінюється осінь хутко!..

Від світла й жовтого

До голих і сумних гілляк…

Мінливий так мій настрій …

Це хвороба?.. чи усіх поеток стан?..

30.10.2020

***

Пізня осінь…

Сорока скаче по випуклих буквах вивіски…

Кумедна…

Навіщо ж щемкий спогад?..

10.11.2020

***

Забуте…

Завіяне вітром…

Водою важкою покрите

Слово що має бути…

16.11.2020

***

Сірість… тупість… жорстокість…

Я вас ненавиджу!..

Карма спіткає нас…

Але мені стояти з вами на гойдалках…

16.11.2020

***

Який в мого кота пекотний погляд…

Але й його спіймати важко…

Щоб підлизатися до нього

Розцілувала би і ніс на морді…

Але його чіпати не бажано…

18.11.2020

***

Три хатини…

І димок над ними…

То Бог-отець…

Бог-син і Дух

Готують нам

Різдвяную вечерю…

19.11.2020

***

Небо глубокое… темно-синее…

Где то за ним Бездна…

Мои сны и мысли безнадежные…

Ты во мне Бездна?..

22.11.2020

***

Осінні айстри розкуйовджив вітер…

І краплі їх бордових пелюсток розкидав…

Бурхливе море утворив з голівок…

Бурхливе море…

1.12.2020

***

Руки на груди скрестят

Мне еще в метро…

Умирают под землей

Все, кто спешат…

2.12.2020

***

Мне не хватает тепла…

Холодне блики… блики… блики…

Кольцо сжимается…

Я здесь одна… но… не хочу…

Но… блики… но… холодне блики…

5.12.2020

***

Алочці в Самарканд…

Заступи, Господи… заступи…

Забути колооберт дня…

Оплакати і помолитись…

Та не пришвидшуй…

13.12.2020

  ]]> https://artvek.com.ua/2020-2/feed/ 0 https://artvek.com.ua/2021-exhibition-presentation-of-the-book-splashes-of-beads/ https://artvek.com.ua/2021-exhibition-presentation-of-the-book-splashes-of-beads/#respond Fri, 29 Jan 2021 16:57:06 +0000 https://artvek.com.ua/?p=5404