Дверь в сад… боковая…

Все еще живы…

И в полном сборе…

Дом… большой и светлый…

За деревьями крест над куполом…

Приходили

Какие-то греки… чужинцы…

И мы пировали…

С кем-то другим воевали…

3.01.2019. Черкаси

***

Запалю свічок…як Сонце зайде…

Сонце…сльози на очах… в серці дзвони…

Через триста років день настав!

Помолюся… день настав… помолюся…

На коліна стану… знову помолюся…

Чекає на мене мама…

Зимова дорога завтра…

Через розбіжності… помолюся…

6.01.2019. Черкаси-Київ

***

Лист на снегу…

А если представить –

Вмерзло их много…

Больно?.. жалко?..

Я не пойму…

Спешить ли и мне…

Надо…

10.01.2019. Київ

***

Ця тонка грань…

Коли Бог ще з тобою…

Кривдою на кривду відповісти?..

Взявши долю на себе…

І де тії кордони?..

Коли Бог ще з тобою?..

10.01.2019. Київ

***

Невідомість… сніг падає…

Йду на зустріч з книжками…

В них безліч подій і історій…

Хуртовина з імен і подій…

Чи залишились мої сліди і чи побачу?..

Якщо повертатись тим самим шляхом?..

13.01.2019. Київ

***

Устала. И замечаю –

В этом пейзаже нет тишины…

Но в деревьях покой и радость…

И откуда-то из глубины души

Чувства вырываются наружу…

15.01.2019. Київ-Черкаси

***

А вокруг снежок… белый… белый…

А на душе грешок зреет смелый…

Как поеду в центр… в любимый книжный…

Да накуплю корешков…

Да на всюю тыщу!..

21.01.2019. Черкаси

***

Эй! Белокаменные! Слазь!

Кончилось ваше время!..

Це вам кажуть

Червонії цеглини

Візантійського світу

З Софіївського Собору!

24.01.2019. Черкаси

***

Я помню…

Какая то площадь…

Без края… и неба…

На ней бинтуют живых людей в мумии…

Потом сжигают…

Отправляют на Землю…

Какая-то женщина…

Плакала…

Я подошла к ней…

Она подумала ангел…

Обняла…

И я заняла ее место…

Какая-то площадь…

Какая-то женщина…

10.01.2019. Черкаси

***

Дзвін десь на кухні від

Розтрощеного кухлика…

Байдуже кіт ворухнув вухом…

Потягнувся… лизнув лапку…

І… навчив мене розрізняти

Що важливо, а що не дуже…

7.02.2019. Черкаси

***

Ангел на ниточке

В красном углу…

Я думала, трубит мне успех и славу…

Подниму глаза в вышину

Смотрю и жду…

А он надудел мне

Покой и радость…

7.02.2019. Київ

***

Розрахунки… різні… складні… і не дуже…

Нам байдужі чужіє души…

«Подайте на блюдечке»

Це не наше… не наше…

14.02.2019. Київ

***

я умираю… весна… я умираю…

Не говори мне, что я воскресну…

Что все воскресают…

Сотня не в небе…

Она уже дома…

Нам осталось…

Что нам осталось?..

21.02.2019. Черкаси

***

Колесо обертом… Sansaro… Sansaro…

Я десь знизу… мене міцно притисло…

Коли вже шукатиму руку…

Де вже нема тиску?…

23.02.2019. Черкаси

***

Після зими безлад

Зелень весни затягне…

І першії квіти

Нам про любов

Знов розкажуть…

7.03.2019. Черкаси

***

Даже кот поглупел…

Начал безобразничать…

Помоги, Боже, выдержать

Этой музики низки звуки…

Наш сосед еще молод…

8.03.2019. Черкаси

***

Якщо покласти ладонь на кота…

Тут… біля пуза…

То відчуєш як він дихає…

А ніс в нього, коли він спить,

Сухий і теплий…

9.03.2019. Черкаси

***

Померлі души біля ритуального бюро

Обирають собі вінок…

Маленька дівчинка плаче… бо баче…

В неї ще міцний зв’язок

З тим світом…

14.03.2019. Черкаси

***

Кіт нявкав…

Просив чоловіка відкрити йому двері…

Але до мене не зайшов…

Іноді не треба заходити в двері…

Іноді просто треба щоб вони

Були відчинені…

16.03.2019. Черкаси

***

Чисте повітря!…

Дерева зелені і трави!..

З джерела пити

Криштальної і чистої води!..

Землю просто прикласти

До болючої рани!..

Господи! Оці – такі прості речі!..

Не болячи… навчи оберігати нас!..

17.03.2019. Черкаси

***

І хмар нема… і небо високе…

Цей день напередодні…

Це подарунок?..

І на що чекати?..

24.03.2019. Черкаси

***

Отупение… отупение… отупение…

Клетки рвутся… вспышки в закрытых глазах…

Мне так плохо… так больно…

Что может уйдете…

Опережая меня…

24.03.2019. Черкаси

***

Я звикла з дитинства…

Час плине… і люди…

Які поряд – уходять…

Любов минає…

Недоторкана мною…

І я не знаю

Чи живу… чи просто

За часом спливаю…

***

Я привыкла с детства…

Годы проходять..

Люди уходять…

Я теряла любов…

Не прикоснувшись даже…

И не знала… я живая

Или мертвая баба… все же…

25.03.2019. Черкаси

***

Немым укором

Бабушкина швейная машинка…

Деталь потеряна…

Как время для нее…

30.03.2019. Черкаси ***

Відчуваю… чую… високую ноту…

То привид кота співає…

Чи є потойбічний театр?..

І чи має акторів

Крім нічного кота

І ранкового крука?..

30.03.2019. Черкаси

***

в хорошому гуморі…

У мене в ліжку було два мужика…

Стало жодного…

Один побіг… хвостатий слідом…

Зустрілися на кухні…

Сидять… курять… сьорбають…

5.04.2019. Черкаси

***

Тебе мені дали на виріст…

Візьми мій подих…

Повернеш на видох…

Так гарно

Світло із твоїх очей

Світами іншими з моїми

Перетнулись в цьому світі…

Малюнки… книги…Україна

6.04.2019. Черкаси

***

І сумуємо… і страждаємо…

Ладні душ закласти…

Це життя з перегонами…

Дурістю… заздрістю…

Не дає бути справжнім…

Хоч би нице не впасти…

6.04.2019. Черкаси

***

Громадяне… давайте покажемо

Що ми гідні Держави!

Що озброєні і наповнені

Розумінням епохи…

17.04.2019. Черкаси

***

Трудно рвутся путы…

«Жаль…»

В украинском значении слова…

По-русски

«Печаль…»

17.04.2019. Черкаси

***

Вейся потоком…

Мелками из детства

Путь нарисованный

С сердцами и солнцем…

Голуби стаей взметнулись следом…

Детство… детство… детство…

28.04.2019. Черкаси

***

Размытый квадрат на полу

От неявного солнца …

Сирень за окном

Дождем умытая…

Так  хорошо начинается день…

Слышу шум из мастерской…

Кот и муж разговаривают…

Любимые!..

4.05.2019. Черкаси

***

в кухні…

Кришка «закипає» паром…

Яблука варяться… дуже…

А я, з котом на колінах,

В залі…

Й мені байдуже…

10.05.2019. Черкаси

***

Йду повз…

Діточки на майданчику школи…

Чи є серед них я?..

15.05.2019. Черкаси

***

Крапля!… перша!.. за комір!..

Я проростаю!..

І кожним своїм листочком

На зустріч дощу тягнуся…

24.05.2019. Київ

***

Как трепетно меня задели…

Ангел… ветка коснулась…

У деревьев нежные души

Чем я отвечу?..

24.05.2019. Київ

***

Вночі приходив дуже гарний вірш…

А я його не записала… і забула…

Він образився…

І тепер не хоче повернутися…

24.05.2019. Київ

***

Воздух, что я выдыхаю,

К небу уходит?..

Горе, что я не знаю,

Ни к кому не приходит?..

25.05.2019. Київ

***

Смирюсь с потерей…

Вспоминать перестану

Тот стих… что не записала…

Я уснула… я устала…

25.05.2019. Київ

***

Помолюся Господу за того самогубця

Який писав романи, що я сміюся і плачу…

Летючи змії обіцяють світанок

На якому і повернуться…

6.06.2019. Черкаси

***

для себе…

Збираю монетки в чашку

Яка притулена до пупа…

Набираюся сил… відпочиваю…

10.06.2019. Черкаси

***

Боже, як давлять вологі краплини…

Хочу зануритись вглиб…

Хочу не дихати і щоб не жити…

Боже, як порожно вкруг…

Як мене легко зламати…

Позбавити сенсу… мети…

Але виринаю і хочу вдихнути…

І хочу вдихати…

Запахи літа… зкошених трав…

Чоловіка… й кота…

16.06.2019. Черкаси

***

Я ощущаю связь времен

Вкольцо сомкнувши пальцы…

И пустота не давит…

Я как кот, который йога в прошлом…

Бездеятельность… сон…

Свернувшийся в клубок

И я довольны жизнью

У нас есть дом… хозяин-Бог…

Дадите пищи нам?…

Ему побольше…

Ну и мне… немного…

16.06.2019. Черкаси

***

Вечірні сонячні промені

Грають в схованку…

Стрибають на килимі…

Дарують спокій…

В цю мить ми розуміємо життя…

Ми мовчимо з котом

І час застиг… і не минає…

16.06.2019. Черкаси

***

Це хворобливо?..

Погляд, що марно

Рухатись… їсти… кохати…

Коли постає запитання «навіщо»?..

Коли під сумнів поставлений

Сенс кожного дня…

І що таке «жити»

Коли хворіє душа?..

16.06.2019. Черкаси

***

Лето… дорога… солнце… зной…

Голову напекло…

К нам приходили в гости стихи…

И ночью мы ждали их…

Потом собирали… скребок за скребком…

Кот… играя… царапал в кровь…

И в наши души звонили колокола

А в двери стучался Бог…

17.06.2019. Черкаси

***

Я плачу. Жорстке повітря

В груди… І каміння на душі…

І боляче…

Передчуття… я хочу їм зради…

Щоби вони не справдились мені…

І думки в спокої за обрій попливли…

25.03.2019. Черкаси

***

Сніг випав… і пада…

З мого вікна… дивлюсь…

Це вже не гілочкі бузка…

Суцільнії клубочки снігу…

З мого вікна… під ним

Лілейні кінчики… зелені

Протикнули… і стирчать

Над білою ковдрою…

27.03.2019. Черкаси

***

Коты протоптали к нам дорожку…

Дверь открылась на небе

Лапой с подушечкой

Цвета персика…

Первый Кот улыбнулся

Своему Человеку…

***

Витоптали коти до нас стежку…

Відчинилися двері на небі

Лапою з подушечою кольору персика…

Перший Кіт посміхнувся до Своєї Людини…

27.03.2019. Черкаси ***

Гас… хмарка… сяюча обитель…

Де не плине плиний час…

І я там не живу…

Існую на Землі…

Їм… п’ю… кохаюсь…

І навіть гладжу кицю…

Але там не живу…

Там не живу…

16.07.2019. Черкаси

***

Кот кивает головой…

Нос роняет в лапы…

Любимый спит…

Я… после душа

Улягусь рядом…

Попрошу кота…

Подвинуть лапы…

16.07.2019. Черкаси

***

Запах жилья… и кислих абрикос…

А где же море?..

16.07.2019. Черкаси

***

В мені минулого

Більше ніж сучасності…

Спомини лагідним

Дощичком накрапали…

Дідуся і бабусю…

І перші закоханості…

І коників з мухами…

17.07.2019. Черкаси

***

Ми з котом… нічого не робимо…

Сидимо проти одне одного…

Він пухнастий… і я гладенька…

Я його «люблю»… а він терпить…

Тільки б’є хвостом… мій серденько…

17.07.2019. Черкаси

***

Подайте!

Світла промінчик…

Посмішок жменю…

Любов без розлучень…

І відчуття дому…

Шлях… не важкий…

А так… щоб навчив…

І кота поруч… обов’язково

Мені убогій… подайте…

18.07.2019. Черкаси

***

А могло и этого не быть!

Всегда опускайся на грешную землю…

Прежде чем требовать Париж!..

18.07.2019. Черкаси

***

Не все же о вечном!..

Иногда надо поволноваться

А как?.. покакал ли кот?..

И не много ли пьет муж?..

И как там у мамы дела?..

Жива?..

18.07.2019. Черкаси

***

Тончайшее кружево…

Черный уголь на белой бумаге…

Художники пришлого

Оставляли…

31.07.2019. Черкаси

***

Утро раннее…

Свет в окошко…

Тень сирени

Заглядывает…

И сама сирень

Немножко…

Немножко…

***

Ранок…

Сонце зазирнуло

У віконце…

Тінь бузкова

Коливається

На підлозі…

І сам бузок

На підвіконні…

21.08.2019. Черкаси

***

Накланяться трудно уже…

Мы осваиваем верхние этажи…

И розетку… хорошо бы на уровне глаз…

Ангелы… совсем с горы…

Скоро лесенку спустят к нам…

1.09.2019. Черкаси

***

Я дивлюся на танець довгий…

Прецесію дзиги помаранчевої…

Вона падає набік…

Коли гра закінчується…

7.09.2019. Київ

***

Время… то медленнее… то быстрее…

Как толчки крови по венам…

Жилы тянутся все хуже…

И кости устают быстрее…

Только сонце осенью

Все милее…

9.09.2019. Київ

***

Осінь! Боже! Знову осінь!

Теплий день…

І дощ пройшов…

І сонце знову…

Осінь… Боже…

Осінь знов…

29.09.2019. Черкаси

***

Каштаны падают с треском…

Прохожие озираются…

Смотрят… как те хулиганят…

29.09.2019. Черкаси

***

Жолудь як людину спіткала доля…

– Дивись! Цей має шляпку!

Підберемо його!

Жолуді як люди мають долю…

30.09.2019. Черкаси

***

Води омивають береги…

Береги не встоють під водою…

Бо дівочі хвилі так накатять…

Що вони втрачають…

Й роблять перші кроки…

4.10.2019. Черкаси

***

Я маю осінь у житті своїм…

Я нею переймаюсь і її кохаю…

Мені не сниться в осені весна…

Нею я не марю…

4.10.2019. Черкаси

***

Бабине літо… Спокій… щастя…

Насолоджуюся верхівкою жовтою

Високої тополі…

Як в хутро зариваюсь носом

Улюбленого кота…

14.10.2019. Черкаси

***

Ночі довші… дні коротші…

Виходити з дому…

Немає сили…

Хоч бабине літо

Вабить душу і очі…

Хоч бабине літо

Кличе до парків і річки…

Обійму кота… поп’ю водички…

Може все ж вийти з дому…

Пошуршати листям…

А як вийду…

Може побачу птаха,

Який забрав літо…

І полечу навздогін…

Попрошу подовжити

Бабине літо…

18.10.2019. Черкаси

***

Жовте листя під ногами

Стерте в порох…

Проходжу повз кинутий будинок

За який ніхто не відповідає…

19.10.2019. Черкаси

***

Мій кіт пахне свіжозавареним чаєм…

Він живий і теплий… пульсує наче насос…

Я люблю обійняти його, коли він сидить на підвіконні…

І тоді ми дивимось вдвох на листя і пташок…

20.10.2019. Черкаси

***

Нас доля розкидала…

І може ми того варті…

Що зустрілися знов восени…

Коли Бог вже зібрав листя…

25.10.2019. Черкаси

***

Куди не кинься… крізь суцільний жаль…

Поезія… книжки… малюнок… доля…

Моя уява… чи хвороба?.. випустила пазурі…

А з душі здерто вже останню захисную оболонку…

8.11.2019. Черкаси

***

Твоя хода непевна… і хвилька…

Ти сходиш далі вниз…

Лише недопалком…

Що кинув на узбіччя…

12.11.2019. Черкаси

***

Ти зовсім забув мене…

Дикий кіт…

Стрибни на коліна…

Звернись клубочком… знову…

11.12.2019. Черкаси

***

Мій кіт… на підвіконні… хвилюється…

Він бачить… справжній птахопад…

З усюд… з розгорнутими крилами…

З дерев… дахів… і вікон…

Скажіть бо… як не втратить

Витримку і розум?..

16.12.2019. Черкаси

***

Ще короткіє дні…

Кіт грає…

Відчиню вікно…

За вушком погладжу…

Заходь Новий Рік!

Ми поряд… ми чекаємо…

31.12.2019. Черкаси ]]> https://artvek.com.ua/2019-bili-virshi-kniga-13/feed/ 0 https://artvek.com.ua/2177-2/ https://artvek.com.ua/2177-2/#respond Wed, 17 Oct 2018 14:24:37 +0000 https://dev.icreative.com.ua/artvek/?p=2177

https://m.day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/ievgeniya-vasilchenko-malyuyu-tak-yak-vidchuvayu

]]> https://artvek.com.ua/2094-2/feed/ 0 https://artvek.com.ua/2160-2/ https://artvek.com.ua/2160-2/#respond Wed, 17 Oct 2018 14:12:11 +0000 https://dev.icreative.com.ua/artvek/?p=2160  Відгук на виставку “Краплини з намиста” (Музейний альманах №6)

ВИСТАВКА

У Черкаському обласному художньому музеї триває виставка графічних робіт київської художниці та поетеси Євгенії Васильченко «Краплини з намиста». Її творчий шлях розпочався з ілюстрацій до відомих поетичних творів. Згодом вона й сама почала писати вірші і робила замальовки до них. Усього в доробку художниці кілька сотень графічних зображень. На виставці представлено понад 70  робіт мисткині різних років. Кожен твір художниці супроводжують її власні поетичні рядки.

На цьому, власне, можна було б поставити крапку, якби не заява поетеси: «Я втомилась від життя, й сни мене не забирають в небо… Так звично реагую на запахи і звуки…І новизна емоцій шквалу не народить… І взагалі-то — де вона?.. Й невже тих лавок, що біля під’їзду, фатум усе ближче?..» Зовсім не хочеться бачити таку привабливу жінку серед бабусь, бо, як сказав поет, «про старість нас думка й у сні не проймає, бо її і в природі немає». Інша справа — осінь. «Вікно відкрию, душу в холод опущу… В жовтавий і зелений кольори назустріч гелікоптерів кружлянню…» Це вже вона, Євгенія Васильченко, з властивим художниці баченням світу, в якому «переплелися душею тонкою й прозорою і сонця промінь, і листок».

Це не перша виставка робіт Євгенії в Черкасах. Дуже незвичайна виставка. Талановита. Емоційна. Тонка. Як і сама художниця. Хочеться ще й ще дивитися на ці роботи, позначені настроєм, роздумами, асоціаціями. Безвиході в її творах немає. То тільки мимовільний порив, настрій — як подих осіннього вітру.

Роман Кирей
«Урядовий кур’єр»

https://ukurier.gov.ua/uk/news/yak-podih-osinnogo-vitru/

Таке запитання адресує читачам власних віршів і глядачам своїх картин Євгенія Васильченко, чия виставка «Краплини з намиста» щойно відкрилася в обласному художньому музеї.

Талановита черкащанка не відразу знайшла себе у творчості: закінчивши Київський політехнічний інститут за фахом інженер-конструктор, вона певний час працювала за обраним напрямком. Щоб згодом знайти себе у дизайні й перейти на роботу до всеукраїнського видання «День».

Ця витончена жінка віддано захоплюється японською поезією, знає мало не все про графіка минулого століття Моріса Ешера. Їй дуже близьким став сам Франсіско Гойя, мріє створити серію графіки на кшталт робіт цих майстрів.

Бажання висловити своє світосприйняття з допомогою графічних образів спершу вилилося в створення ілюстрацій до вже відомих поетичних творів інших авторів, пізніше органічним стало написання власних віршів. На виставці в Черкасах зараз можна побачити кілька десятків цих графічних аркушів, доповнених поезією авторки. А всього в доробку майстрині таких творів уже не одна сотня.

Виставка, організована благодійним фондом «Час надії», триватиме до 11 листопада. Відвідувачі зможуть придбати аркуші Євгенії Васильченко по завершенні заходу, а половину виручених від продажу коштів художниця вирішила спрямувати на медичну допомогу воїнам — захисникам України

Наш кор. 

http://www.kray.ck.ua/kultura/mistetstvo/item/13098-a-chom-bi-vam-ne-zazirnuti-u-miy-svit?#.X7knctIzapp

Дневник впечатлений. Все так просто, как жизнь. Казалось бы, каждый может так написать, но это неверно. З великим задоволенням вчора подивилась Вашу графіку… Ви дуже цікаво трансформуєте одні речі в інші, та й символіка Вашої графіки мені близька.

Ми ще про це поговоримо. І про ті роботи, які справили на мене найбільше враження. Наразі я запам”ятала одну 195. Кіт, що вилазить із слимакової хатки.

З повагою Галина. І нехай Вам щастить. 2.02.2010